?

Log in

No account? Create an account

попередні записи | наступні записи

Куй-тріп. День дев’ятий

Все ближче до мети, і все складніше до неї дістатись. Адже Мачу-Пічку – це дійсно заховане в горах таємне поселення. І потрапити туди, навіть зараз, не так просто.

DSC00092

Почнемо з того, що всі маршрути до Мачу починаються з Куско. Це – столиця інків, ну тобто як в нас Коломия. Тут починається безліч маршрутів, ключовий з яких – подорож до Секретної Долини.

Потрапити в Куско не складно. Є автобуси, але зручніше і фактично за ті самі гроші – літаки. Рейсвів безліч. Що, втім, не завадило нашому рейсу (а я купив найдешевший з найдешевших квитків) поїхати на зліт, потім вернутись, потім вигрузитись, потім знову сісти в той самий літак і успішно долетіти за якихось 45 хвилин від Ліми.

Ще одна особливість – висота. Від рівня океану ти злітаєш і сідаєш вже на майже чотири тисячі метрів. Аеропорт – майже в центрі, тож якби жити в Куско і біди б не було. Але головні труднощі в іншому.

20160113_133603

20160113_133938

20160113_135310

20160113_140721

20160113_141519 (1)

Як я вже сказав, дістатись в Мачу-Пічку не просто. Для цього є фактично один варіант – потяг однієї з двох компаній – Перурейл і Інка. Коштує потяг неймовірні гроші, сто доларів фактично. А дороги у звичайному розумінні немає.

DSC00184

DSC00188

DSC00229

Є проторений шлях прокачаних мандрівників, до яких я себе в принципі відношу, але от не хотілося. Там треба було годин шість їхати маршруткою, потім три години йти пішки рейками і уночі десь там ночувати.

Тож як непрокачаний, я вирушив у місто Оллантейтамбо, яке за майже 100 км від Куско. Ніч у хостелі і рано-раненько я вирушаю до Мачу-Пікчу!

DSC00072

DSC00077

Дорогою я ще заїхав у смішне містечко Чічнера. Я читав, що тут прикольний народний базар. Меркадо виявився атракціоном для туристів, але бабульки мені сподобались. Жіночка показувала технологію фарбування хутра альпаки (це така штука, схожа на ламу – дуже слухняна тваринка). А ще – показала як власне те хутро роблять в нитку. Жартувала, що веретено робиться з кісток туристів )))

DSC00082

DSC00084

DSC00089

DSC00090

DSC00091

DSC00095

DSC00097

DSC00104

 

DSC00108DSC00114

DSC00115

DSC00118

DSC00120

DSC00121

DSC00124

DSC00125

DSC00127

DSC00128

DSC00129

DSC00135

Що ж до Оллантейтамбо, то місто саме по собі заслуговує уваги. Це, типу, Яремча. Туристи на пересадці, купа хостелів, ціни в кафе і на магнітики не здорові. Але відчувається дух автентики (на відміну, знову ж від Яремче). Тут, в горах, інки настругали чимало своїх пам’яток. І фортеця є, і зерносховища. І дороги пряменькі з каменю. І водовідведення цікаві.

DSC00145

DSC00149

DSC00151

DSC00152

DSC00153

DSC00154

DSC00155

DSC00157

DSC00158

DSC00160

DSC00162

DSC00163

DSC00164

DSC00165

DSC00166

DSC00167

DSC00170

DSC00172

DSC00173

DSC00176

А ще саме тут – станція відправки потягів на Мачу. Куди я і вирушив о п’ятій ранку.

DSC00161

Comments

( 1 коментар — Прокоментувати )
ti_ua
19 січень 2016 00:18 (UTC)
Ото круто!
( 1 коментар — Прокоментувати )

Profile

dmitros
mr_brut
Вадим Войтик
Тут був Я

Latest Month

жовтень 2017
S M T W T F S
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    

Tags

Page Summary

Блогун - монетизируем блоги
Поиск по блогу

    Яндекс

free counters




bigmir)net TOP 100

Розроблено LiveJournal.com
Designed by Paulina Bozek