?

Log in

No account? Create an account

попередні записи | наступні записи

Мандрівник буває щасливий тричі. По-перше, коли запланований маршрут відбувається згідно планів чи навіть їх корекція не міняє запланованого по суті. По-друге, коли очікування відповідають побаченому або їх перевершують. І по-третє, коли ти поділився цим з друзями і вони сказали «вау!».

DSC09547

 

Наразі я щасливий. І сьомий день – тому підтвердження. Вже після візитів до аргентинської частини водоспадів Ігуасу (так, я не забув, про них ще розкажу), я подався на бразильську. Вона, за переконанням багатьох, сумніша за аргентинську, але…

DSC09678

Але там є головне – фактично ти потрапляєш у САМ водоспад. Глотка диявола – це місце, куди щосекунди падають тисячі тон води. Що там твориться – словами не передати. Я спробую викласти відео, але і це байка. Враження – неймовірні. І це дійсно щастя.

DSC09686

Поруч розташований непоганий парк пташок (для порівняння можна зацінити парк в Куала-Лумпурі). Не надто великий, але комфортний. Є вольєри, куди можна заходити і тягати тукана за носа. Ну чи павліна за хвіст…

DSC09580

Увечорі цього ж для – мій виліт на Ліму. Я випадково вичислив, що з Ігуасу є далеченький, але не дорогий переліт, який мені гарно вкладався в бажані точки маршруту. Головний мінус, якого я не люблю – в чуже місто ти потрапляєш доволі пізно. А це значить, що лише таксі, і що формат готелю неодмінно передбачає цілодобове поселення, що часто дорожче.

Але ніц не поробиш, варіантів не було. Аеропорт Фоз ду Ігуасу – смішний. Сумки тут важать на бабусиних вагах, а паспортний контроль відбувається мало не в калідорі. А потім чотири години літак шеметало у небі так, як ніколи в моєму житті. Ну сіли – і слава Богу.

До речі, а чи знаєте ви, що лише москалі та українці плескають при посадці літака? І що як тільки закінчується плескання – закінчуються так би мовити наші?

DSC09713

Ліма – доволі криміногенне місто. Деякі райони тут на ніч закривають. Взагалі. Парканом з колючим дротом, як гетто. Тому варіантів крім таксі – не було. «Офіційне», яке на стійці запропонувало поїздку за 50 доларів. Аеропорт (імені Уго Чавеса, єслі шо) дійсно далеко від популярного для проживання іноземців району Мірафлореса, десь година їзди. Але ж не стільки!

Тому довелося поторгуватись з вуличними «грачами». Зійшлися на 50 солях, це майже 300 грн. З огляду на те, що таксі в моїй логістиці майже ніколи немає – відчутна сума. Нічні пошуки хостела спершу зайшли в нерозуміння і мої підозри щодо маршруту, розвіяти яких моя «досконала» іспанська ніяк не могла. Але потім все обійшлося.

Хостел виявився гамняним. Попри дев’ятки на букінгу і схвальні відгуки. Вже повірте, якщо Хілтон я бачив уперше, то хостелів навидався. Моя кімнатка, а точніше кладовка тут може посперечатись з Гонконгом. Але головне ж не це, правда?

DSC00002

Отже, наступив восьмий (ах, лише восьмий?) день подорожі. Дійсно, здається я побачив вже півсвіту. Ліма з першого денного (це важлива відмінність) погляду сподобалась. Про окремі її атракції я спробую розказали, але загалом все норм. Чисто, охайно, райони фавел ніяк не заважають сприймати всю іншу частину міста як дійсно столицю.

DSC09726

DSC09759

DSC09697

DSC09706

DSC09736

Велодоріжки, фонтани, громадські простори, туристичні райони і магазини. Із закладів харчування приємно те, що мажорні сусідять з народними, а це гарний показник демократичності. Зрештою, це зручно.

Вулична торгівля.

DSC09721

DSC09724

DSC09899

DSC09752

DSC09756

Чистильник взуття на стаціонарному вуличному мафі. Такого багато.

DSC09895

Палац правосуддя.

DSC09722

DSC09727

Пам’ятник Болівару.

DSC09760

DSC09764

DSC09767

Ваще центр.

DSC09841

DSC09843

DSC09867

DSC09777

DSC09785

DSC09873

  

Парламент.

DSC09893

Поруч – нетрі.

DSC09880

Курочка-гриль.

DSC09901

Родина манекенів.

DSC09906

Транспорт представлений тіпа метро – виділеними смугами для великих автобусів і колектіво. Це такі шалені маршрути з чуваком-зазивалою на підніжці (я таке на Філіпінах бачив), або порядні довгі великі буси, які втім ведуть себе так само. Проїзд – від половини до півтора соля (3-9 грн).

DSC09708

DSC09711

20160112_175106

20160112_181758

Платформа і смуга для швидкісного метробуса.

DSC09774

Стиль їзди тут жахливий, ну не Індія, звісно, але жах. То газують як навіжені, то гальмують за міліметри, весь час міняють смуги. Навіть на дуже коротких дистанціях.

Ну і ще цікаво люди. Всі відчутно менші зростом. Характерної індіанської зовнішньості, одним словом – чутко відчуваєш, що ти десь тут, а не там. І це ще не гори…

DSC00003

DSC09704
DSC09869

DSC09898

Далі будЕ.

Comments

( 5 коментарів — Прокоментувати )
Larisa Lushcheko
13 січень 2016 06:48 (UTC)
Мандрівник ти хоробрий! Дуже цікаво!
sparrow_hawk
13 січень 2016 08:03 (UTC)
цікаво!
ztmr
13 січень 2016 08:23 (UTC)
Цікаво.
flakelviv
13 січень 2016 16:08 (UTC)
Водоспад - це справді щось неймовірне.
_ant0n_
16 січень 2016 19:38 (UTC)
"а чи знаєте ви, що лише москалі та українці плескають при посадці літака?"

это не так :)
( 5 коментарів — Прокоментувати )

Latest Month

вересень 2018
S M T W T F S
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30      

Tags

Блогун - монетизируем блоги
Поиск по блогу

    Яндекс

free counters




bigmir)net TOP 100

Розроблено LiveJournal.com
Designed by Paulina Bozek