Якщо говорити коротко про враження, то Баку — це будова. Великі гроші, даровані цій країні нафтою та газом, правляча династія активно інвестує в благоустрій столиці. Масштаби вражають. Азербайджанців переконують, що скоро тут буде справжній Дубай. Ну точніше — він вже майже тут є.
Звісно, що глибинка залишається чисто азійською. Однак на столиці не економлять. Нові будівлі розтуть як гриби. На центральних проспектах та майданах височіють гігантські офісні та торгові центри, п’ятизіркові готелі.
Старі території заводів йдуть під бульдозер. На їх місці нове будівництво. Кому потрібні бакінські кондиціонери, коли можна купити корейські? Правильно, будуємо офісну вежу.
Приморський бульвар — гордість міста. Перші кілька сотень метрів для шпацерування городян облаштувала міська дума на початку XIX століття.
За радянської влади бульвар подовжили до майже трьох кілометрів.
Тепер обіцяють довести довжину до 25 км!
Місце під громадську зону таких масштабів знаходять просто: зносять все, що набудували за століття край моря. Переважно це малопривабливі промислові об’єкти, склади, щось пов’язане з нафтопереробкою. На їх місці стелять бруківку, кладуть граніт, ставлять лавочки всіх мислимих і немислимих форм, розбивають газони, улаштовують фонтани.
Реставрована парашутна вежа — привіт з довоєнних років.
Відає всім цим спеціально створене управління при самому Кабінеті Міністрів країни.
Чимало згадок про Євробачення.
Скоро планується проведення чемпіоната з футболу — підростають нові будови.
Площа державного прапора — одна з крайніх наразі точок бульвару. Флагшток донедавна був найвищим у світі (162 метри). На три метри його переплюнули таджики кілька років тому. Прапор має довжину 70 метрів.
Не забудьте глянути мій пост про Центр Алієва
До бульвару "підтягуються численні паркові зони. Скажімо, Нагірний парк — недавно реконструйований. Доїхати туди можна на безкоштовному (!) фунікулері.
Зверніть увагу: підсвічується все! Кожна сходинка, кожне деревце. Бакінці сильно пишаються тим, що місто — одна з найосвітленіших плям на земній кулі. Принаймні так кажуть.
Підсвічують навіть паркани — це, між іншим, ще одна характерна риса сучасного Баку. За ними закривають все те, що не хотять наразі зносити. Щось подібне я бачив у Пекіні.
Паркани тягнуться на десятки кілометрів, навіть за містом.
Повсюду міняють бордюри — на нові, гранітні. Причому навіть на околицях.
Всю цю красу пуцують сотні двірників. Навіть в пізній час. В неперебудованих кварталах, здається, нога двірника не ступала ніколи.
Але і це ще не все. Бо найцікавіше як на мене — програма реконструкції багатоповерхівок. А точніше — декорації. Лише погяньте: цікавий ніби будинок, так?
Насправді, все це туфта. Раніше він виглядав десь так.
Потім до нього приліпили новий фасад з пісковика.
Поставили нові вікна.
І получилось якось так:
Вражає? Так от, щоб вражало більше — за такою програмою зроблені сотні будинків у місті. При цьому усередині залишається те саме гімно, шо і було. Але назовні — палаци. Нефасадна сторона часто має типово бакінський колорит з хаотичних добудов:
Цей от будинок ще чекає свого часу. Проте дерево вже підсвітили.
Я сумлінно перечитав весь інтернет, намагаючись знайти загальний бюджет програми. Не знайшов. Адже мова йде про сотні мільйонів доларів! Натомість вичитав одне місцеве ноу-хау, щодо реконструкції старих кварталів. Але ним поділюся у наступному пості вражень.
Далі буде.
Journal information