Vadym Voityk (mr_brut) wrote,
Vadym Voityk
mr_brut

Кіно: Чудове гімно

ЛОНДОН (LONDON)

Виробництво: США, Велика Британія, 2005 рік
Режисер: Хантер Річардс
Жанр: наркотична мелодрама
У ролях: Кріс Еванс, Джесіка Біл, Джейсон Стетхем
Бюджет: $2млн.
Збори: мінімальні
Прем’єра: 3 вересня 2005 року

Лондон – це не місто, а така собі сексапільна кобіта (Джесіка Біл, котра грала герцогиню Софі в Ілюзіоністі). Кобіта потихеньку крутить динамо простому хлопцю Сіду (Кріс Еванс), але пристрасне кохання якийсь час утримує їх як мінімум в одному ліжку. Лондон теж трішки щось муляє, бо хлопець завалює її подарунками та й взагалі: Я відчуваю себе такою сукою. Інше питання, що з часом обидвоє виявляють між собою все більше протиріч, котрі завершуються ясно чим.
 
Сід страждає, вливає, всипає і винюхує в себе все нові порції, і кажуть навіть, що потихеньку планує власне самогубство. Перед самогубством, набравшись мужності, і просто набравшись, він вирішує, що конче мусить з тою Лондон перетерти, ну а там вже буде як буде.
 
Кіно починається з випадкової зустрічі в барі Сіда з таким собі Бейтменом (Джейсон Стетхем – той, що Адреналін, Револьвер і т.п.), котрий ніби-то працює банкіром, а насправді приторговує наркотиками і взагалі – збочинець і імпотент. Приблизно половину екранного часу два нових товариша говорять про все на світі в гламурному і просторому туалеті, нюхаючи, як вони кажуть гімно і заливаючи його різним спиртним.
 
Взагалі-то, картина про те, як важлива для усього живого любов. У якості додаткових ілюстрацій була наведена історія про крільчиху, яка немов серцем відчувала сумну долю своїх крільчат. І про дві банки рису. Біля одної вчені в халатах днями і ночами матюкалися, вдаючи блювотні реакції, а біля другої – сюсюкали і спивали рису дифірамби. За місяць обласканий рис ще був свіжий і поживний. Шкода, що за сюжетом обидві історії двом обдовбаним мужикам розказує дівчина на унітазі.
 
Тож любов – вона і рис може освіжити. Але чому в картині про любов співвідношення слів любов і гімно – один до тисячі? От якби в фільмі сказали тисячу раз слово рис, то про що б ви сказали ця стрічка?
 
Попри очікування, картина завершується зовсім мирно, можна сказати мило. Як на ту тонну кокаїну, що її винюхали в туалеті – навіть не цікаво. І бюджет стрічки, таке враження, був повністю використаний на кокаїн, бо ніяких унікальних сюжетних поворотів чи там режисерських знахідок, ніяких акторських новацій Лондон нам не явив. Актори грали впевнено, але… не вірю. Це якби Станіславський з Неміровічем обдовбались – ну і модифікували свою систему під потреби наркозалежного глядача.  Але ж я то не наркозалежний!
 
Закінчити цю сумну оповідь хочеться словами головного героя. Ну і як гімно? Гімняне? Та ти шо! Чудове гімно! Це найгімняніше гімно з усього того гімна, що я пробував до сих пір!



Дизайнерские кухни на заказ.
Tags: кіно
Subscribe
Buy for 10 tokens
Buy promo for minimal price.
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 5 comments