?

Log in

No account? Create an account

попередні записи | наступні записи

Мій день журналіста

День журналіста вимагає тематичного посту. І він в мене є. Це не буде пост про цензуру. Благо, найбільшу цензуру я бачив у найбільших цензурофобів. Бо самоцензура ще гірша: ти ніколи не вгадаєш, чи правильно себе цензурував. Мова наразі про мене.

Свою дожурналістську кар’єру я почав, видаючи шкільну стенгазету (Дєня, да?). Продовжив бухаючи з журналістами з паралельного з юрфаком потоком у львівському універі. Журналісти файно співали, я грав на гітарі (Тома, Ксано, Жижаро, Лесю, Лана, Ростик, еге ж?). Мої друзі вивчали ТПРЖ — теорію та практику радянської журналістики, я — теорію КПРС, разом — потихеньку дописували у самвидави.

Після путчу 1991 я прийшов у «Західний кур’єр», бо хтів писати. Мене взяли (дякую, Наталко!). Писати я не вмів, але дуже хтів. З мене видушували русизми та канцеляризми. Вчили, що до 12 пишеться прописом, потім — цифрами. Зараз цьому чомусь не вчать. Першу зарплату я отримав у великому кульку та купив ящик туалетного паперу.

В курилці ми обговорювали нефайні вчинки головного редактора (Олег, Ігор — було). Годинами терли про якусь фігню. Одним словом, мілко розмінювались. Що, як я потім зрозумів — типово. З газети мене згодом виперли. Хоча спершу я став головним комп’ютерщиком газети.

Верстати я не вмів. Власне тоді цього не вмів ніхто. Добами я верстав, ночами писав, плюс грався на компутерах, які були містечковим дивом. Свій перший справжній день журналіста — тоді його святкували ніби на 7 травня — я відсвяткував самогоном та пішов верстати.

За свою ЗК-кар’єру мене по разу вигнали з сесії та апаратної наради, де я нині протираю штани. Редактор замутив скандал з тодішнім мером Тайліхом (як це, Войтика вигнали). А Войтик саме в той час тусив з нині американцем Глянцевим з палатками на морі.

Ще один скандал учинив губернатор. До міста приїхав Кравчук, про якого я написав коротенькі замітки під заголовком «Нас радість вашого приїзду гріє». Власне, на тому сі скінчило.

Кілька наступних років журналістику я спостерігав, верстаючи газети. І в металі, і на комп’ютері. Навіть видавав свою. Переверстав певно всі: від «Галичини» до «Світу молоді». Плюс галасував на першому місцевому радіо «Зінтеко». Щороку, а-ля Парфьонов, робив річні підсумки до рідної газети.

А потім пішов до «Бліц-Інформу». Власне, журналістикою це не було (Юро, Альона, Олена Іванівна, Тарасе, чого там). Та все ж згодом на базі комерційного часопису ми замутили справжній тижневик. Авантюра полягала в тому, що він був регіональним, на всю західну Україну. Зі столицею у Франеку.

Круті київські олігархи не надто велися, та якось воно пішло. Дописуючи щось по дрібницям — я ж був головним редактором — у підніжжя революції мені вдалося зробити інтерв’ю з опальним Ющенком. Мало не забув — холдинг наш був СДПУшним. Закінчилось це теж не дуже. Втім, за мої менеджерські псевдоздібності київські олігархи все простили, та й інтерв’ю було так собі.

Власне після того в політику я не грався. Натомість грався в холдинги. Це закінчилось теж не дуже красиво (так і мало бути, Андрію і всі-всі). Свіжонамурований мегаходинг «Медіа Інвест Груп» імені спершу Тігіпка, а потім Гайдука потріскував, аж поки не луснув. Найвидатнішою сторінкою в тамтешній моїй кар’єрі можу вважати кульок баксів, які я віз з ЯрВалу на Оболонь — для виплати журналістам. Олігархи, видав, продали трішки металу та розраховувались з вічно голодними.

На шкоду, ті історії надовго переконали мене в непривабливості професії. Вже не важливо чому. «Галицькі контракти» (Яно, Оксано, пане Сергію, пардон) ледве хлипали, долаючи кризу. Вже якщо виданню з 20-літньою історією та незаплямованою репутацією ледве дихалось, то як іншим?

Іншим — взагалі капець, вирішив я, та подався в Індію. З того часу вся моя журналістика неформальна, блогерська. В чому в цей пізній час і розписуюсь.

p.s. Цензуро, стоп! Зі святом!

Comments

( 7 коментарів — Прокоментувати )
ksanka1972
06 червень 2012 22:56 (UTC)
Зі святом, Вадим!
Я вдячна долі, що познайомилась з тобою. І завдяки тобі - з іншими чудовими людьми.
mr_brut
07 червень 2012 04:40 (UTC)
Ой, дякую ))
pozitronik_art
07 червень 2012 06:33 (UTC)
Приєднуюсь до привітання, вибач, із запізненням вітаю!
Аналогічно з ksanka1972, дякую долі що познайомились, працювали разом, дякую за досвід і непоганий старт :)
xtosjko
07 червень 2012 06:42 (UTC)
От взяв і здав усіх :)
ilyuxaif
07 червень 2012 06:44 (UTC)
С праздником :)
bearbeer
08 червень 2012 11:55 (UTC)
С праздником!

правда, если мне поздравлять тебя, то с Днём Директора =)
mr_brut
08 червень 2012 19:07 (UTC)
спасибо! день бомжа - тоже актуален ))
( 7 коментарів — Прокоментувати )

Profile

dmitros
mr_brut
Вадим Войтик
Тут був Я

Latest Month

жовтень 2017
S M T W T F S
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    

Tags

Блогун - монетизируем блоги
Поиск по блогу

    Яндекс

free counters




bigmir)net TOP 100

Розроблено LiveJournal.com
Designed by Paulina Bozek