Vadym Voityk (mr_brut) wrote,
Vadym Voityk
mr_brut

Кіно: Такі помідори

КОЛІР НОЧІ (COLOR OF NIGHT)

Виробництво: США, 1994 рік
Режисер: Річард Раш
Жанр: трилер
У ролях: Брюс Віліс, Джейн Марч, Рубен Блейдс
Бюджет: $40 млн.
Збори: $19 млн.
Прем’єра: 19 серпня 1994 року

Мене завжди насторожувала зубна паста, яку рекламують стоматологи. Тому що може для когось це показник, але не для мене. Бо Голівуд давно мене переконав, що педагоги-педофіли, наркологи-наркомани і психіатри-психопати явище таке ж буденне, як священики-атеїсти. Так з чого мені довіряти тому, що радять стоматологи, якщо за такої логіки в нього в роті карієс святкує не перший ювілей?
 
Психолог Біл Капа – з тої пісочниці. На його очах і з його власного кабінету ненормальна пацієнтка викидається з вікна, благо саме для таких випадків кабінет психіатра розташований десь між 49-им і 61-им поверхами.  Тож Біл вирішив завязувати з тою справою, поберегти нерви, для чого вирішує відвідати старого друга доктора Мура. Доктор якраз веде заняття з групою параноїдально налаштованих різновікових і різностатевих американців, яких я би на місці доктора після першого ж сеансу засадив в Алькатрас як потенційних маніяків-вбивць.
 
На жаль, доктор, сповнений медичних забобон, цього не зробив, що і вартувало йому численних і несумісних з життям ножових поранень. Біл, очевидно до часу, поки на майно багатенького покійника налетять родичі, залишається у розкішному помешканні пана Мура.
Звісно, що він прагне паралельно з поліцією розслідувати смерть друга, тим більше, що Біла грає не хто небудь, а Брюс Віліс.
 
На місці анонімного вбивці після того, як за діло взявся Віліс, я би сам сів в Алькатрас. Але сповнений маніакальних забобон анонім продовжує свою чорну справу. Мало того, періодично пробує чи то вбити, чи то залякати самого Брюса чи то пак Біла.
 
Заляканий Біл зустрічає чарівну незнайомку з якою той трусить стариною і проводить сеанси психотерапії в басейні, душі, спальні, кухні і так далі. Але якщо ви думаєте, що вона і є той самий загадковий анонім – то все не так просто.
 
Біл замість покійного друга і в перервах між басейном з кухнею продовжує проводити з групою параноїків заняття, нюхом відчуваючи, що хтось з цієї групи якщо не вбивця, то вже точно причетний до злочину.
 
Забув сказати, що професійна лажа Біла з викидишем пацієнтки з вікна настільки його схвилювала, що він перестав бачити червоний колір. Тому сцени погоні на машинах, під час якої Біл ігнорує будь-які дорожні сигнали, виглядає цілком логічною. Крім світлофорів Біл не розрізняє колір крові, тож вбитих параноїків–учасників занять пробує буквально на зуб.
 
Тому, хто не бачив скажу – не переживайте, в кінці кіна Біл почне розрізняти колір помідорів, піонерів і кварталів з проститутками. Ну і, звичайно, глядач буде приємно здивований особою аноніма і долею його жертв. За ці роки фільм цілком обґрунтовано став майже класикою у своєму жанрі, так що дивитись його – це як прочитати Борислав сміється в рамках шкільної програми.

Нагороди: Золотий глобус-2005 (Краща пісня).



http://konegen.livejournal.com/
Tags: кіно
Subscribe
Buy for 10 tokens
Buy promo for minimal price.
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 3 comments