Vadym Voityk (mr_brut) wrote,
Vadym Voityk
mr_brut

Такий от Гвіздець

Напис на стелі біля одного з в’їздів до селища енциклопедично інформує про дві дати з його життя. 15 грудня 1373 р. Гвіздець було засновано, 2 липня 1594 р. татарським набігом зруйновано. Втім, свій літопис поселення все ж продовжило, який не завадило б колись закарбувати на стелі кількома рядками нижче.

Гвіздець

Перша згадка про Гвіздець і послужила йому датою заснування. Наприкінці 1373-го року новопризначений титулярний руський король Владислав Опольчик нагороджує Ходка Лоєвича поселенням на річці Чорняві. Привілей містив право для нового власника на збір данини та зобов’язання у разі чого виставляти військо.

У наступні століття господарі кілька разів змінювались. З ними то підносилось, то занепадало значення містечка. Ймовірно, що за владарювання князів Бучацьких тут збудували невеличкий замок, який згодом в купі з усім поселенням і зруйнували татари.

Гвіздець

Роки по тому Гвіздець переходить до Потоцьких, і згодом, як придане — до нащадків давньоруського роду Пузинів, котрі малювали власний родовід аж від Рюрика. Новий власник, Михайло Пузина, фундує у Гвіздці кляштор бернардинців. Точніше було би сказати відновлює, бо католицька парафія існувала в містечку ще від XV століття.

Гвіздець


Дерев’яний на початок храм збудували в 1715-му. Ще кілька років Пузина утрясав з католицьким керівництвом нюанси майбутньої духовної «концесії». Що, зрештою, закінчилось підписанням в 1719-му відповідного меморандуму.

Завершувала чоловікову справу Софія Потоцька, на той час вже вдова. Після пожежі 1728-го було вирішено відбудувати кляштор з каменю. Кошти на ту справу давали вже не лише нащадки Пузини, але й інші доброчинці. Саму будівлю храму здали в експлуатацію в 1735-му, але і в наступні кількадесят років доробляли вівтарі, амвон та всякі інші штуки.

Гвіздець, костел і монастир Бернардинів

Гвіздець, костел і монастир Бернардинів

Гвіздець, костел і монастир Бернардинів

Гвіздець, костел і монастир Бернардинів

Гвіздець, костел і монастир Бернардинів

Гвіздець, костел і монастир Бернардинів

Статую святого Яна з Дуклі (бернардинського монаха, першого католицького святого зі Львова) поставили коштом Станіслава Пузини в 1759-му. До речі, канонізували Яна аж через 500 років після смерті, в 1997-му.

Гвіздець, костел і монастир Бернардинів

Упритул до храму стоїть моцна будівля келій. Двоповерховий кляштор збудований у ті ж роки, що і костел. Весь комплекс на додачу оточували міцні мури.

Гвіздець, костел і монастир Бернардинів

Гвіздець, костел і монастир Бернардинів

Гвіздець

Гвіздець

Надбрамна дзвіниця — дещо молодша. Має два проходи, а з тилу ще й декоративні «сліпі» портали. Дзвіницю вінчає скульптура Божої Матері.

Гвіздець, костел і монастир Бернардинів

Гвіздець, костел і монастир Бернардинів

Гвіздець, костел і монастир Бернардинів

Гвіздець, костел і монастир Бернардинів

Гвіздець, костел і монастир Бернардинів

За свою історію монастир ще кілька разів горить, тож наприкінці XIX століття переживає значну реконструкцію. Нового ремонту храм потребує після Першої світової. А після Другої костел закривають. Довгий час тут розташовувався колгоспний склад.

Будівлі келій передали під навчальний заклад. Храм за часів незалежності повернули католикам. От тільки через брак власне католиків чи не найгарніший прикарпатський костел так і стоїть зачиненим та понівеченим.

Гвіздець, костел і монастир Бернардинів

Гвіздець, костел і монастир Бернардинів


Ще одна місцева церква, святого Іллі, розташована на околиці містечка. Її збудували греко-католики в 1855-му спершу в центрі, але згодом вимушено перенесли. Як і більшість тутешніх церков, вона ретельно броньована бляхою.

Гвіздець, церква Іллі

Гвіздець, церква Іллі


Тогочасний Гвіздець (мова про середину XIX ст.) був лише трішки менший за сучасний, півтори тисячі мешканців. Більшість складали не поляки чи українці, а євреї. Два століття, аж до трагедії Другої світової, іудейське населення складало аж до 70%.

Симпатичні будиночки першої половини XX століття нагадують про відносно заможні тодішні часи. Через Гвіздець пройшла залізниця, у місті діяли мануфактури, школи, лікарня.

Гвіздець

Гвіздець

Гвіздець

Гвіздець

Гвіздець

Гвіздець

Гвіздець

Гвіздець

Ну а центр, звідки і забрали українську церкву, було забудовано типовими єврейськими хатами. Неподалік від кляштора стояла старовинна дерев’яна синагога. (Фото з сайта gvozdets.if.ua).

Гвіздець, синагога, фото з сайту gvozdets.if.uaГвіздець, вхід у молитовний зал синагоги, фото з сайту gvozdets.if.ua

Від неї, звісно, не залишилось і сліду. За кілька років німецької окупації з понад трьох тисяч тутешніх євреїв (на початок війни населення містечка становило 4300 чоловік) не вижив майже ніхто. Такий от гвіздець…


Гвіздець

Не дожив до наших днів і жоден з двох палаців родини Пузинів. Згадкою про ратушу — а містечко отримало Магдебурзьке право в 1785-му — є хіба великий квадратовий майдан.

Радянська архітектура представлена класичним будинком культури, промисловими спорудами та лазнею.

Гвіздець

Гвіздець

І на останок про назву. Дехто твердить, що то згадка про майстерність місцевих будівельників, які були годні звести будь-яку споруду без жодного дефіцитного тоді цвяха. Дехто — що то через доповідь місцевого старости, котрий, мовляв, стоїть на своєму як гвізд.

Та насправді гвоздем звали у давнину просто ліс.

Гвіздець на Google-картах. Селище Коломийського району Івано-Франківської області.

Проїзд на автомобілі від Києва — 526 км (біля 7 годин дороги), від Івано-Франківська— 80 км, від Буковеля – 103 км.

Гвіздець

Tags: мандри, прикарпаття, фото
Subscribe
Buy for 10 tokens
Buy promo for minimal price.
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 5 comments