Vadym Voityk (mr_brut) wrote,
Vadym Voityk
mr_brut

Кіно: Нейтральна безпорадність

НІЧИЯ ЗЕМЛЯ (NO MAN'S LAND)

Виробництво: Франція, Велика Британія, Італія, Боснія-Герцеговина, Словенія, Бельгія, 2001 рік
Режисер: Даніс Танович
У ролях: Бранко Джурич, Жоржес Сіатідіс
Жанр: військова драма
Бюджет: FRF 14 млн.
Збори: $3,8 млн.
Прем’єра: 12 травня 2001 року

На початку 90-х дружба народів докотилась і до теренів колись єдиної Югославії. Братні серби з боснійцями завзято почали відстрілювати одне одного, палити села, плюндрувати міста. А робити все це цивілізовано їм допомагають миротворці ООН.
 
Блукаючи у нічному тумані група боснійських вояків удосвіта опинились прямо перед сербською передовою, з якої їх і постріляли. В траншеї на нейтральній смузі, серед мертвих тіл своїх товаришів і нікому вже непотрібної зброї в живих залишається лише один солдат.
 
Ну а згодом туди ж, на розвідку, заповзяють ще двоє сербів. Найдосвідченіший з них закладає під тіло одного з вбитих боснійців міну. І…  вмирає від кулі солдата-боснійця. Згодом виявляється, що замінованим виявився живий вояк. Ось так на нічиїй землі опиняються серб і двоє боснійців, один з яких не може встати без допомоги саперів.
 
Так хто ж почав цю війну? –  запитує серба, погрожуючи автоматом боснієць. А тепер як ти вважаєш, хто почав війну? – уточнює серб у боснійця після того, як сам заволодіває зброєю. В цій патовій ситуації вони вимушені привернути увагу обидвох фронтів, ну а ті у свою чергу – звернутись по допомогу до миротворців.
Поки щодня югослави вбивають одне одного, оонівці відверто скучають. Адже активно втручатись їм не дозволяє статут, тож питання якого хрена ми тут робимо все частіше задають самі собі вояки у блакитних шоломах. Та коли настав час щось робити миротворці розгублено задкують.
 
Драматизм цього фільму в його буденності. Адже тут, в центрі Європи, в кінці ХХ століття, під прицілом не тільки надсучасної зброї, але й телекамер, які в прямому ефірі показують війну, люди знищують людей. Безглуздо і безжалісно. І ніхто нічого не може, а головне – не хоче вдіяти. Буденність війни настільки очевидна навіть її учасникам, що вони вражаються більше далеким заокеанським проблемам. Афігеть, що твориться у Руанді, – бідкається в окопі серб.
Вихід з цього тупику – з нього немає виходу. Адже яка до біса різниця хто насправді почав ту війну, якщо тут, в центрі Європи на міні лежить жива людина і ніхто, ні ООН, ні серби з боснійцями, ні інша світова спільнота біля телевізорів не можуть нічого для цієї людини зробити?
 
Не дивно, що ця стрічка отримала приз за кращий сценарій на фестивалі в Каннах, премію Сезар, приз глядацьких симпатій на фестивалі в Сан-Себастьяні, Золотий глобус і фактично вкрав очікувану перемогу в красивої, але по-європейські безтурботної Амелі.

Tags: кіно
Subscribe
Buy for 10 tokens
Buy promo for minimal price.
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 1 comment