Vadym Voityk (mr_brut) wrote,
Vadym Voityk
mr_brut

Гнівань. Підшипниковий костел

Гнівань

Подільська Гнівань справляє враження типового українського промислового міста. Власне так воно і є: за радянських часів у містечку постав величезний завод залізобетону та ще кілька дрібніших підприємств. Втім, Гнівань може похвалитись якщо не славним історичним минулим, то як мінімум відносно давнім заснуванням.

Гнівань

Гнівань

Вперше про поселення згадується у переписі 1626-го року. Присілок належав до Черленківського замку, ріжки та ніжки якого стирчать у сусідньому Селищі. Як довісок до тодішнього Черленкова Гнівань проіснувала до XIX століття.

Гнівань

В середині того віку на Поділлі розпочинається масове будівництво цукрозаводів. Гнівань — не виняток. Цілісний, як би зараз сказали, майновий комплекс цукрового та спиртового заводів дав неабиякий поштовх розбудові поселення.

Гнівань

Індустріалізацію підсилила транспортна революція: через містечко пролягла залізниця Київ — Одеса. Тоді ж розпочалося видобування граніту. (За кліком можна подивитись велику панораму не мною знятого фото Гніванського гранітного кар’єру).

Гніванський гранітний кар'єр

Тож XX століття містечко зустріло з населенням в кілька тисяч чоловік плюс ще десь стільки ж — сезонних робітників. На вулицях повиростали кам’яниці, було прокладено телеграф, електрику. Діє кілька аптек.

Гнівань

Власне тоді місцеві католики вирішують, що годі вже молитися десь за річкою. Тим паче, що настоятель тамтешнього храму помер та й заповів на будівництво нової церкви 5000 карбованців. Парафіяни наполягають, аби костел будували саме у Гнівані та замовляють проект.

За три роки коштом місцевих поміщиків та громади (загальна вартість стала у 30 тисяч золотих) постає храм. Освячення відбувається в 1906-му. Неоготичний костел святого Йосипа з асиметричною дзвіницею і зараз неабияк контрастує з навколишніми так би мовити краєвидами. Що вже казати про початок століття?

Гнівань

На жаль, сфотографувати красень-костел для мене виявилось неабиякою проблемою. З усіх боків його затисли будиночки, садибочки, городики. Переважно — малопривабливого вигляду.

Гнівань

За радянської влади храм спершу позбувся трьох оригінальних дзвонів. А згодом тут облаштували гуртожиток.

Гнівань

Гнівань

Під час гітлерівської окупації, як і в багатьох закритих більшовиками церквах, службу відновили. Та після війни храм знову стоїть пусткою. Споруда добряче постраждала та потихеньку помирала. Порятунком стало... створення у Гнівані в 1958-му нового виробництва — підшипникового заводу. Костел пречудово підійшов для виробничих цілей. Щоправда дзвіницю довелось розібрати.

Гнівань. Інтер'єр костелу

Повернення вірянам відбувалось поступово. Спершу, в 1990-му, католики отримали змогу відправляти служби на четвертому поверсі заводу (радянські раціоналізатори примудрились побити храм на поверхи). У 1992-му храм повністю повернути парафії, яка й провела ґрунтовну реконструкцію.

Після підшипників оновлений костел висвятили у 1997-му.

В районі Гнівані

Гніваньна Google-картах. Місто Вінницької області.

Проїзд на автомобілі від Києва — 286 км (біля 4 годин дороги), від Вінниці— 24 км.

Tags: вінниччина, мандри, фото
Subscribe
Buy for 10 tokens
Buy promo for minimal price.
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 4 comments