?

Log in

No account? Create an account

попередні записи | наступні записи

Сент-Женев’єв, містечко в столичному регіоні Іль-де-Франс, відоме з часів Галії. Місциною проходила ще римська дорога, перебудована згодом на королівську — з Парижу до Орлеану. Десь неподалік ніби як дзюркотіло чудодійне джерело й була капличка з мощами святої Женев’єви. В тутешніх лісах полювали королі, а місцеві магнати числились у топі тодішніх французьких багатіїв.

А ще тут знаходиться один з найвідоміших закордонних російських некрополів. Власне цим і пояснюється особливий інтерес до пересічного французького містечка.

Кладовище Сент-Женев’єв-де-Буа

Історія цвинтаря починається наприкінці 1920-х, коли тут стараннями княгині Віри Мещерської було засновано пансіонат для перестарілих російських емігрантів. Простіше кажучи — богадільню, яку всі почали називати «Російським домом». (Фото звідси).

Сент-Женев’єв-де-Буа, російський дім

Княгиня, що дивом врятувалася від більшовиків, опинилась у Франції майже без коштів з чотирма дітьми на руках. Маючи престижну освіту і чималий світський досвід Віра Кирилівна завідує жіночим пансіоном, де вона вчить манерам представниць багатих європейських родин. Одна з них, англійка Дороті Пейджет, спадкоємниця величезних статків, має намір додатково віддячити своїй наставниці за науку.

Помістя Коссонрі будувалося для заміського дозвілля паризьких багатіїв. Його і було обрано за подяку для княгині. Дуже скоро новий заклад Віри Кирилівни стає популярним серед самотніх російських емігрантів, переважно перестарілих.

Невдовзі, така проза життя, поруч з маєтком починають ховати його мешканців. Перші російські могили на цвинтарі Сент-Женев’єв-де-Буа з’явились в 1929-му. За 20 років тут буде поховано і саму Віру Мещерську. Заснований нею будинок діє і досі.

Між іншим, зараз проживання в пансіонаті є платним — дві з половиною тисяч євро на місяць. Плюс перспектива упокоїтись на знаменитому цвинтарі. Послуга користується певною популярністю серед російських багатіїв.

Кладовище Сент-Женев’єв-де-Буа


Церква Успіння Божої Матері збудована в 1938-39 роках за проектом архітектора Альберта Бенуа. Храм у новгородському стилі, фрески малювала дружина архітектора. Емігрант Бенуа також спочиває на російському цвинтарі.

Кладовище Сент-Женев’єв-де-Буа

Бенуа був автором багатьох пам’ятників на Сент-Женев’єв. Зокрема — так званим галліполійцям. (Так називали військових регулярної російської армії, котрі після евакуації з Криму ще понад два роки перебували у військових таборах на території Туреччини, зберігаючи при цьому боєздатність.)

Кладовище Сент-Женев’єв-де-Буа

Кладовище Сент-Женев’єв-де-Буа

У навколишніх могилах покоїться чимало козачих отаманів, моряків, білих офіцерів. Є також символічне поховання одного з керівників Білого руху Олександра Кутєпова. Символічне, бо доля генерала після викрадення радянськими агентами невідома.

Кладовище Сент-Женев’єв-де-Буа

Ще один білокозачий меморіал.

Кладовище Сент-Женев’єв-де-Буа

Бенуа є також автором чи не найвідомішого поховання — скромної могили першого з п’яти російськомовних Нобелівських літературних лауреатів Івана Буніна.

Кладовище Сент-Женев’єв-де-Буа

Серед похованих — і емігранти нової хвилі. Визнаний кінометр Андрій Тарковський. Автор надгробка зі сходами й написом про «людину, що побачила янгола» — Ернст Нєізвестний.

Кладовище Сент-Женев’єв-де-Буа

Поет-дисидент Олександр Галич.

Кладовище Сент-Женев’єв-де-Буа

Автор книги «В окопах Сталінграду», уродженець Києва Віктор Некрасов.

Кладовище Сент-Женев’єв-де-Буа


Цікавою особливістю французьких (і не тільки) цвинтарів є пам’ятні таблички на могилах. Їх ставлять замість невічних вінків, з відповідним пам’ятним написом та картинкою. Виготовити чи придбати табличку можна в спеціальних крамницях.

Кладовище Сент-Женев’єв-де-Буа

Кладовище Сент-Женев’єв-де-Буа

Кладовище Сент-Женев’єв-де-Буа

Найефектнішою могилою є надгробок видатного танцювальника Рудольфа Нурієва (за паспортом — Нуреєва). Король балету став одним з найвідоміших втікачів з СРСР, а згодом — не менш відомою жертвою СНІДу. Його труну вкрив виконаний мозаїкою східний килим.

Кладовище Сент-Женев’єв-де-Буа

Неподалік поховання ще одного балетного майстра, хореографа Сержа Лифаря. Нащадок давнього козацького роду Лихварів також народився в Києві.

Кладовище Сент-Женев’єв-де-Буа


На цвинтарі є не лише російські могили, проте їх найбільше. Приблизно 15 тисяч росіян спочивають в 5220 могилах. Іноді це поховання в кілька шарів.

Починаючи з 1960-х років піднімалось питання про знищення кладовища. Справа в тому, що за його ділянки ніхто не платив. У той час як французьке законодавство вимагає чітких орендних відносин і для цвинтарів.

Уряд Російської Федерації у 2008-му році виділив 692 тисячі євро на погашення боргів. Проте подальша оплата оренди й досі не проведена.

Кладовище Сент-Женев’єв-де-Буа

Кладовище Сент-Женев’єв-де-Буа

p.s. Сент-Женев’єв зачасту входить до переліку обов’язкових туристичних об’єктів і для українських туристів. Вітчизняні агентства не замислюються, чим власне нам близька доля корніловців, кутепівців, врангелівців?

Чому не щемить серце за переживання білої еміграції в пересічного туриста з Києва чи Полтави? Берізки, церковні маківки на верхівках хрестів... Сумний шматочок іншої, не надто знайомої нам Росії на теренах Франції.

Малая церковка. Свечи оплывшие.
Камень дождями изрыт добела.
Здесь похоронены бывшие, Бывшие.
Кладбище Сен-Женевьев-де-Буа.
Здесь похоронены сны и молитвы.
Слезы и доблесть. "Прощай!" и "Ура!".
Штабс-капитаны и гардемарины.
Хваты полковники и юнкера.
Белая гвардия, белая стая.
Белое воинство, белая кость...
Влажные плиты травой порастают.
Русские буквы. Французский погост...

Кладовище Сент-Женев’єв-де-Буа

Кладовище Сент-Женев’єв-де-Буа

Сент-Женев’єв-де Буа на Google-картах. З моїх французьких подорожей можна також почитати про Версаль, Фонтенбло, Лувр, Ліон, Реймс, паризьке метро та площу Бастилії.

Дорогою до Сент-Женев’єв-де-Буа

Comments

( 4 коментарі — Прокоментувати )
readmetal
14 січень 2011 14:34 (UTC)
В прошлом году купил какую-то дешевую газету почитать в метро. Там был репортаж о том, как потомки белогвардейцев прошли по маршруту своих предков. С иллюстрациями с некоторых мест остановки, воспоминаниями и т.д. Интересно было почитать.
mr_brut
14 січень 2011 15:13 (UTC)
да, интересно, конечно.
obozhnuukavuny
14 січень 2011 22:07 (UTC)
Дякую!
( 4 коментарі — Прокоментувати )

Latest Month

жовтень 2018
S M T W T F S
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031   

Tags

Блогун - монетизируем блоги
Поиск по блогу

    Яндекс

free counters




bigmir)net TOP 100

Розроблено LiveJournal.com
Designed by Paulina Bozek