Vadym Voityk (mr_brut) wrote,
Vadym Voityk
mr_brut

Кіно: Ужастики для Альфа

КАЗКИ З ТЕМНОГО БОКУ (TALES FROM THE DARKSIDE)

Виробництво:
США, 1990 рік
Режисер: Джон Харісон
У ролях: Дебора Харі, Метью Лоуренс, Крістіан Слейтер, Роберт Седжвік, Стів Бушемі
Жанр: дотепні жахи
Бюджет: х/з
Збори: $16 млн.
Прем’єра: 4 травня 1990 року

Жахи – невдячний жанр. Якщо над якими-небудь Гордостями і упередженнями нарід литиме сльози століттями, то з хічхоківських чайок-вбивць нинішній глядач тихо хіхікає. Ну а від повсталих мерців валяється, тримаючись за животики. Важкий пішов глядач, одним словом. Чим далі, тим важче лякається.
Мені важко сказати, чи планував Джон Харісон шугати глядача по справжньому. Хоча цей режисер плідно працював саме в жанрі ужастиків, у тому числі як актор, композитор і сценарист. Та в цьому фільмі, що був знятий після однойменного серіалу 80-х років, до сценарію доклали руку інші автори, у тому числі Джордж Ромеро, Стівен Кінґ і навіть Конан Дойл (у якості ідеї сюжету, звісно).
Сама стрічка розпочинається буденно і без додаткових реверансів. Розкішна господиня (Дебора Гарі) готується прийняти гостей. І навіть розкочегарила духовку для приготування фірмової страви  – смачненького хлопчика (Метью Лоуренс, котрий потім зіграв чемного сина місіс Дауптфаєр), якого вона вже певний час тримає прикутим за ґратами і відгодовує до свята печеньком. Пригадуєте мультик Івашко з палацу піонерів? Ну так от. І хлопчик, аби відтягнути момент свого потрошіння, читає з грубезної книги там, за ґратами вголос веселі казочки. І тільки-но панянка підточик ножика, як хлопчик читає наступну казочку.
Таких казок в фільмі три. Одна одної веселіша. Про давню мумію, яка крючком бальзамувальника вигрібає в жертв мозок через ніс. Про котика, який прикінчив всю родину, котра його пригріла і навіть кілера, якого ця родина найняла для вбивства котика. І про клятву монстру-мутанту, що виявився згодом власною дружиною.
Перша і остання казка так собі, а от про котика – просто чудо. Особливо момент, коли миле чорне створіння влаштовує собі кубло у нутрощах кілера-невдахи. Симпатично, одним словом. І… Не страшно. Ну я ж кажу – і жанр невдачний, і глядач не той. Хоча якого-небудь Альфа ця друга історія могла б налякати не на жарт.
Та може якось треба буде пошукати чорного кота в чорній кімнаті. Навіть, якщо його там нема.

Дым?
Tags: кіно
Subscribe
Buy for 10 tokens
Buy promo for minimal price.
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 2 comments