?

Log in

No account? Create an account

попередні записи | наступні записи

Хабне-Кагановичі-Поліське

Четвертий за розмірами в Київській області Поліський район — найменш заселений. На одному квадратному кілометрі тут проживає лише п’ять чоловік. І причини — не лише природні особливості краю, а сумнозвісний Чорнобиль.

Центром району до 1993-го року було однойменне селище. Нині — одне з багатьох мертвих поселень Зони відчуження.

Поліське

Суперечливі відомості щодо заснування поселення. Першу документальну згадку датовано 1415-м роком. Проте вже очевидно, що заснували містечко ще за часів Київської Русі. Причому заснували саме євреї, тікаючи від утисків київських правителів.

(Щоправда за ґаздування деяких князів євреям в Києві було геть не зле. Навіть Львівська брама колись називалась Жидівською через тамтешні іудейські квартали).

Поліське

Поліське

Поліське

Поліське

Упродовж століть Хабне залишалось одними з найбільших іудейських центрів на теренах сучасної України. За Литовської держави, як і за Речі Посполитої містечко мало власні укріплення з дерев’яними стінами й баштами. Проте найголовнішим захистом для поселення служили дрімучі ліси й болота.

Містечко належало до Овруцького повіту, а після входження до складу Росії — до Радомишльського. Деякий час господарями краю були Радзівілли, на згадку про те одна із приміських слобід так і називалась, Радзивіллівська.

На урізноманітнення етнічного складу вплинула побудова кількох мануфактур, зокрема — швейної. Працювали також численні артілі, винокурні, кілька цегельних виробництв, кузні. На річці Уж, притоці Прип’яті звели греблю.

Поліське

Поліське

На початок XX століття в Хабному проживало 1700 чоловік, поляків, українців, але переважно — євреїв. «Хабне — не Одеса. Відколи Хабне існує, єврей ще ніколи не порушував там суботнього спокою.» — Так згадується тогочасне поселення в однойменному оповіданні Шолома-Алейхема.

До речі, прочитайте при нагоді це оповіданнячко. Воно геть невелике, але дуже колоритне.

Хабне — це містечко. Є таке містечко, що зветься Хабне, і має воно все, що містечкові належить: пошту, казенного рабина, річку, духовного рабина, телеграф, кладовище, пристава, училище, хасидів, дві синагоги, дуже багато бідняків, дуже мало заможних, як звичайно в наших маленьких містечках.

На жаль, я не намагався у хащах відшукати будівлю місцевої школи — це і є одна з колишніх синагог. Мав би зберегтися і польський костел, перебудований на палац піонерів.

Поліське

Поліське

Громадянська війна завдала мешканцям міста чимало лиха. Євреї Хабного навіть утворили загони міліції — «охорону» — що прославилась далеко за межами краю. За радянської влади містечко стає районним центром. В 1934-му його, як і район називають іменем секретаря ЦК Лазаря Кагановича та його брата.

(Зустрічається згадка про те, що Кагановичі народились в Хабному, проте насправді брати-більшовикі народились в іншому селі Радомишльського повіту. У сталінські часи їх рідне село звалося Кагановичі Другі, а Хабне — відповідно Перші).

Поліське

Поліське

Поліське

Колективізація, голодомор, геноцид Другої світової знищили більшу частину населення містечка, яке стає селищем міського типу. В 1957-му його називають Поліським. Більшість будинків у центрі селища — 1960-70-х років. Тоді ж у містечку будується кілька нових промислових підприємств.

Поліське

Поліське

Під час Чорнобильської катастрофи 1986-го Поліське потрапляє в радіоактивний «західний слід». Тим не менше, сюди відселяють чимало жителів Прип’яті, зокрема й адміністративні установи. Ведеться інтенсивне міське будівництво.

Аби ліквідувати наслідки забруднення, переасфальтовуються всі вулиці, прокладаються нові водогони, на всіх будинках замінюється покрівля. Проте Поліське залишається небезпечним для проживання 12 тисяч жителів — саме таке було населення містечка на час аварії.

Поліське

Поліське

Поліське

Поліське

Після проголошення незалежності ще якийсь час тривають дискусії, місто відносять до категорії «гарантованого добровільного відселення». Однак згодом Верховною Радою ухвалюється рішення про обов’язкове відселення — мешканців Поліського переселяють до Баришівки, Березані, Переяслава-Хмельницького, Сквири, Яготина.

Районний центр переносять до села Радинка, а пізніше — до Красятичів без перейменування району. А саме Поліське в 1999-му році офіційно стерли з карти України.

Поліське


І про знаменитих поліщуків. В Хабному народився Ісер Куперман, видатний шашкіст, гросмейстер, багаторазовий чемпіон світу. Опосередковано рідним може вважати містечко актор Костянтин Хабенський. Принаймні прізвище його має до Хабного прямий стосунок.

Вже у Поліському народився політик В’ячеслав Кириленко. Мені не вдалося знайти будь-яких згадок В’ячеслава про його малу батьківщину. Проте декому з колишніх мешканців містечка ще болить. Ось цей щирий і сумний допис я знайшов на стіні однієї з центральних руїн.

Поліське

Попри доволі суворий охоронний режим Чорнобиля чи тим паче Славутича, мародери, як відомо, повикорчовували навіть батареї з покинутих осель. Проте й досі тамтешні помешкання та установи багаті на численні артефакти.

Потрапити до Поліського значно легше. А отже звідси повиносили все, що можна і неможна. Мародери версії 2.0, напевне, більше розважаються, ніж мають з того якийсь зиск.

Поліське

Поліське

Поліське

Поліське

Між іншим, на сьогодні в Поліському мешкає з десяток самоселів. З цим фактом вже змирилась і адміністрація Зони. Крім того, відкритим є доступ у поминальні дні, на гробки.

Поліське

Читачі моїх дописів вже напевне знають, що від єврейської України залишились хіба що скелети мертвих синагог. Від України татарської — деякі топоніми, від України скіфської — кургани та баби у степах. Селище Поліське, як і сусідній Чорнобиль (якщо вже забувати про їх єврейське минуле) — мертві пам’ятки України радянської.

Поліське на Google-картах. Колишній центр Поліського району Київської області. Проїзд на автомобілі від Києва — 135 км (біля 1,5 годин дороги), від Житомира — 167 км.

Проїзд у зону вільний, проте з обов’язковою реєстрацією на КПП. Під’їзди до міста перекопані. Зупинка, рівно як і прогулянки містом заборонені й відбуваються на ваш власний ризик.

Поліське

Buy for 10 tokens
Buy promo for minimal price.

Comments

( 14 коментарів — Прокоментувати )
templar_ua
15 жовтень 2010 13:13 (UTC)
У Хабному до 1917 року був польський палац (може й Радзивілів). Не бачив, може таки зберігся? Костел також не знайшов?
mr_brut
15 жовтень 2010 13:16 (UTC)
Палац був. Не Радзивіллів а Горватів. Шукати треба, міг і залишитись. Як і костел. Просто це дуже незручно робити, коли за тобою мєнти бігають, а твою машину от-от вскриють ))
templar_ua
15 жовтень 2010 13:30 (UTC)
Тобто мародери і менти там за кожним кущем? Як же ти туди дістався?
mr_brut
15 жовтень 2010 13:35 (UTC)
нє, мародер це ніби як я був. а мєнти - угу, були. дістався просто, заїхав, став і пішов. насправді треба було ховати машину краще, але я ж принципово не ховався, аби мені дійсно чогось не напсували.

і так заледве відмазався. мєнти, правда, в результаті ганебно втекли.
Віктор Уколов
10 жовтень 2013 12:50 (UTC)
Туди не треба пробиратись - приїзжджайте на Радовницю (
Палац Горватів зберігся - на в"їзді у парку зліва. Там є ще 2 німецьких дзоти. За радянських часів палац використовувався під туберкульозний госпіталь і ми їздили туди збирати слимаків, яких там, у дубовому парку, на землі були тисячі.
Будинок піонерів - колишній костел - в центрі, одразу за водонапірною вежею, біля Досааф, не доїжджаючи арки Возз"єднання.
Там само недалеко і колишня синагога - середня школа №2, яку я закінчував.
Поруч також меблева фабрика на території якої був Хабенський замок зруйнований збуєм Наливайком у 16 сторіччі.
frankensstein
15 жовтень 2010 13:25 (UTC)
Обожнюю такі звіти.
mr_brut
15 жовтень 2010 13:27 (UTC)
дякую!

я упустив - чи мій головний читач з Донбасу ніяк не прокоментував пост про НКМЗ? ;)
nick_coll
15 жовтень 2010 16:55 (UTC)
дайош комент!
sparrow_hawk
15 жовтень 2010 13:38 (UTC)
сумно...
nick_coll
15 жовтень 2010 17:03 (UTC)
я тут забанений чи що?
Вже другий раз пишу комент, а вибиває помилку.
nick_coll
15 жовтень 2010 17:06 (UTC)
Дуже моторошно виглядає це місце совєцького штибу. Аж до ляку!
Ще фотки перші зроблено прикольно, все одразу стає на свої місця.
mr_brut
15 жовтень 2010 23:06 (UTC)
глюки...
(Анонімно)
13 вересень 2011 14:31 (UTC)
Віктор Уколов
Вячеслав Кириленко лише народився в Поліському, а коли йому був рік, його батьки переїхали в Білу Церкву. До того ж вони були не місцеві. Я народився в Дрогобичі, але вся родина моєми мами з Поліського. Мешкали на провулку Шевченка,3, що напроти волянської школи (СПТУ-10). Коли мені було 6 років ми повернулися в Хабне і я закінчив поліську школу №2, в частині якої колись була синагога (біля пожежки).
Ми з Кириленком народні депутати Верховної Ради 6 скликання, проте в різних фракціях. Якщо Кириленко в НУНС, то я був обраний і залишаюсь в БЮТ.
Захочете ще раз поїхати на мою батьківщину - напишіть мені через Фейсбук, може розкажу щось цікаве для Вас. Дякую за репортаж.
(Анонімно)
17 лютий 2012 20:27 (UTC)
Коля
Люди! перестаньте лазить по чужих домівках і кладовищах! поліське - це моя батьківщина, не можу без сліз дивитись на цю розруху. А їм горвартів палац подавай! С..
( 14 коментарів — Прокоментувати )

Latest Month

жовтень 2018
S M T W T F S
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031   

Tags

Блогун - монетизируем блоги
Поиск по блогу

    Яндекс

free counters




bigmir)net TOP 100

Розроблено LiveJournal.com
Designed by Paulina Bozek