Vadym Voityk (mr_brut) wrote,
Vadym Voityk
mr_brut

Чернетки бандерлога. 5 лютого

Печера аскетичних практик – Раджґір – гори Грідхракута і Ратнаґірі – лікувальні ванни – чорні археологи

DSC03537

Шлях до пізнання, як відомо, у кожного свій. Будда для цього процесу відсидів шість років у печері, Янукович – … Але ми зараз про Будду.

Печера взагалі кльове місце для розуміння сутностей. З цим погоджувались і маніяк-парфумер Гренуй, і філософ Платон. Принц Шакьямуні подумав аналогічно і після тривалих вештань засів у околицях Бодх-Гаї поститися.

DSC03543

Майже шість років майбутній Будда мучив себе аскетичними практиками. Через страждання плоті Гаутама хотів вивільнити душу.

DSC03547

До речі, про душу. Як ви вже могли побачити, головним елементом будь-якого буддистського вівтаря є скриня для бабла. Іноді їх може бути навіть декілька. Особливо актуально донейшенбокс виглядає у Тій-самій-печері.

DSC03546

Добратися сюди в наші дні від Бодх-Гаї можна кривенькою дорогою, яка, зрештою, переходить у вузенький просілок рисовими полями, обсаджений пальмами.

DSC03500

Путь до печери не є надто популярним навіть серед паломників.

DSC03505

DSC03511

Тим не менше, туристична інфраструктура місця позначена наявністю жебраків, мавп і ношів для особливо лінивих відвідувачів.

DSC03586

DSC03570

DSC03588

Жебраки і мавпи з усіх сил робили надзвичайно голодний вигляд. Користуючись цим, кілька підприємливих індусів тут же торгували крекерами. Туристи воліли підгодовувати своїх більш далеких еволюційних родичів.

DSC03578

Як я вже згадував у попередній серії, вже на межі смерті принц-монах усвідомив, що нічого особливого з аскетичної затії не виходить. Що було далі – ви вже знаєте: Будда став Буддою. І у наступні 45 років мандруючи проповідував своє вчення.

DSC03794

Одним із знакових для буддистів є місто Раджґір. Близько 12 років у загальному підсумку провів тут Будда. В ті роки Раджґір був столицею царства Магадхи. Тутешній володар так проникся вченням, що надав Будді у користування бамбукові гаї. Гаутама та його послідовники використовували подарунок як місце медитацій.

DSC03758

Містечко знаходиться в оточеній пагорбами долині. На одному з них – Грідхракуті – Будда проповідував одне зі своїх головних вчень, знане нами вже як Сутра Лотоса. На цьому ж місці відчайдухи з нашої групи зустрічали світанок у молитві за мирні й мудрі українські вибори. Судячи з усього, частина молитви не спрацювала.

На сусідній пагорб Ратнагірі індійці побудували підйомник.

DSC03665

Прямо при нас, мало не на ходу з не надто надійної конструкції звинтили кабінку.

DSC03640

DSC03645

Як і на Буковелі, підйом супроводжується не лише оглядом пейзажів, але й читанням реклами. Її, як це часто в Індії, малюють прямо на носії.

DSC03657

На вершині гори японцями за типовим проектом збудовано Вишва Шанті Ступу, тобто Ступу Миру.

DSC03715

Ще кілька ступ розташовано неподалік. Знявши взуття кожен може до будь-якої з них завітати і повтикати під душовивертальні звуки барабану.

DSC03828

Пейзажі дійсно налаштовували на високий лад. Не дивно, що тут Будда удруге й утретє повернув Колесо Дхарми (простіше кажучи, тут він поділився ще двома розуміннями свого рецепту спасіння).

DSC03702

DSC03726

DSC03750

У вечорі я здійснив найвідчайдушніший (ну і слово!) свій вчинок за весь наш вар’ят-тур. Справа в тому, що Раджгір славиться ще й своїми теплими лікувальними й водночас священними джерелами. Їх ще звуть, вибачаюсь, “таподах”.

Представниками більшості релігій вважається, що омивання у таподасі несе блаженство і лікує шкіряні хвороби. Не знаю, як там щодо лікування, але перше я випробував на собі.

DSC03805

Наступне фото я стирив з Вікіпедії. Для підсилення ефекту. Бо саме тут я і купався, ага.

Tapodarama

Окрім купалень Раджгір знаменитий своїми чорними археологами. Взагалі, в Індії, як і належить багатоукладній країні, мають місце локальні особливості промислів і торгівлі. Людською мовою я хотів сказати, що якщо в одному селі ляльки-мотанки, то вони є лише тут і ніде більше.

Чорні археологи впарили нам всяких чи то підроблених, чи то знайдених монет мало не часів Ашоки.

DSC03676

Закруглила наш медитаційний день ночівля у буддистському монастирі. Аскетичний побут доповнювався забороною пити, курити й займатись іншими дурницями.

DSC03785

Чомусь саме у Раджґірі нічну дорогу підсвічували мигаючі ліхтарі, які удень заряджаються від сонця. В умовах абсолютної темряви (вулиці тут не підсвічуються) це виглядає немов злітна смуга.

DSC03809DSC03838

У наступній серії ми побачимо ще кілька ступ, колону Ашоки, а головне – на нас здійснять напад аборигени.

DSC03711

Tags: мандри, фото, індія
Subscribe
Buy for 10 tokens
Buy promo for minimal price.
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 24 comments