Vadym Voityk (mr_brut) wrote,
Vadym Voityk
mr_brut

Чернетки бандерлога. 31 січня [upd]

Світанок і ранкові ритуали індійців – риба – храм Сонця і його еротична колекція – переїзд в Пурі

Останній день січня ми зустріли в Конарку. Найбільші відчайдухи з нашого вар’ят-туру вирушили зустрічати сонце на берег Бенгальської затоки, а це, скажу вам, 40 хвилин пішки в районі 5-ї ранку.

На березі Бенгальської затоки

Виявляється, споглядати ранішнє сонце полюбляють і наші індійські друзі. Сотні індусів виконують цей ритуал, дехто – доїжджаючи на якихось чи не паломницьких автобусах. Сходження світила увесь цей натовп зустрічає сидячи в морі й справляючи тут великі та не дуже справи. Напевне, ранкове омовіння сідниць – теж складова ритуалу.

Аби не заважати, наші колеги вирішили відмовитись від купання. Натомість у рибалок було придбано велику рибу, яку ми віддали готувати до сусіднього генделика.

На березі Бенгальської затоки

На березі Бенгальської затоки 

На березі Бенгальської затоки. Женя Іхельзон

За перші чотири фото дякую Андрію.

Навіть тижневе перебування в Індії не змогло нас стримати від сліз щастя, якими супроводжувалось поїдання надзвичайно смачної і такої ж гострої риби. Смачної настільки, що я ледь не забув її сфотографувати.

Риба

Ще з кулінарної хроніки. Алугобі – тушені в масалі (суміші спецій) картопля і цвітна капуста.

Алугобі

Головною туристичною принадою Конарка є Храм сонця. Вхід до храму прикрашений скульптурами неймовірно задоволених драконів (причина їх щастя – на передостанній фотографії), жебраками і контролерами.

Конарк, храм Сонця 

Конарк, храм Сонця 

Ось вони, щасливі дракончики.

Конарк, храм Сонця

Відвідувачів чітко сегментують за расовою ознакою в дусі апартеїду. Іноземці (себто білі) платять в 25 разів більше за індійців (250 рупій, приблизно 50 грн.).

Конарк, храм Сонця

Взагалі-то, іноземних туристів в Конарку виявилось небагато. Це вам не Аґра, як я тепер розумію. Натомість індійських – аж задофіга. Цілими колгоспами індійці ретельно вивчали еротичні барельєфи, причому на повному серйозі.

Конарк, храм Сонця

Конарк, храм Сонця

Нам господарі завжди радо посміхались, вітались і вимагали з ними фотографуватись.

Конарк, храм Сонця

Конарк, храм Сонця

Конарк, храм Сонця

Весь храм збудований у формі гігантської колісниці Сур’ї, індуїстського Геліоса, бога Сонця. Головним статусним атрибутом Сур’ї, як і в його грецького колеги, була колісниця. Дванадцять її коліс символізують місяці, сім коней – дні тижня. Іноді коней скорочували до одного, але з сімома головами. Це символізувало також кількість кольорів у веселці чи кількість чакр.

Конарк, храм Сонця

Конарк, храм Сонця

Конарк, храм Сонця

А от власне і Сур’я. За легендою він врятував сина Кришни від прокляття, насланого батьком за еротичні забави малого. Після одужання Кришна-молодший (забув як його там звали) повелів звести оцю гігантську споруду.

LR-02246

LR-02199 

Храм який ми бачимо був надбудований зверху ще одним, більшим. Зараз від нього залишились самі фундаменти, на які не можна залазити – за цим пильно стежить охоронець з дрючком.

Конарк, храм Сонця 

Конарк, храм Сонця

Храм спорудили десь в XII-XIII столітті. За кілька сотень років, в середині XVI ст. його понищили мусульмани. Причому керував знищенням імперський генерал, який перед тим як прийняти іслам був чемним індуїстом. Пишуть, що ламати було не просто – храм будували на совість.

Конарк, храм Сонця

Конарк, храм Сонця

Конарк, храм Сонця

Така доля, після підкорення Індії мусульманами спіткала багато індуїстських храмів. Статую верховного божества з храму в Конарку закопали в пісок. Де вона досі й покоїться (хоч є припущення, що саме цю статую знайшли і виставили в Національному музеї в Делі).

Розтягли й інші скульптури.  Будівля розвалювалась, а місцевий раджа прямо як українські голови колгоспів потихеньку таскав звідси каміння на будову іншого, актуальнішого храму. До кінця XVIII століття на цьому місці був густий ліс, більша частина споруди була засипана піском.

Конарк, храм Сонця

Конарк, храм Сонця

Конарк, храм Сонця

Мало не випадково, на початку XX століття розкопуючи дюни знайшли забутий храм. З огляду на неймовірну цінність споруду включили до світової спадщини ЮНЕСКО.

До речі, виявляється, що в індуїстів не прийнято відновлювати понівечені святині – мовляв через те, що у такого храму і так завершується цикл його буття.

Конарк, храм Сонця, барельєфи

Мало не кожен дюйм храмових стін вкритий барельєфами різних розмірів, від монументальної скульптури до мініатюр. Сюжети різні: боги і люди, музиканти і воїни, полювання і танці, птахи і слони. Як писав Рабіндранат Тагор, “тут мова каменя перевершила мову людини”.

Конарк, храм Сонця, барельєфи

Конарк, храм Сонця, барельєфи 

Значна частина барельєфів еротичного характеру. Вони служать ніби як ілюстрацією людським слабостям, а також як методичний посібник.

Конарк, храм Сонця, барельєфи

Конарк, храм Сонця, барельєфи

Конарк, храм Сонця, барельєфи  

Конарк, храм Сонця, барельєфи

З таким от еротичним зарядом бадьорості ми вирушили до Пурі.

Конарк, храм Сонця

Далі читайте про полювання на дельфінів і трансвеститів.

Карта подорожі. Продовження подорожі. Інші нотатки мого індійського циклу.

p.s. Дорогою в Пурі.

Дорога на Пурі 

Дорога в Пурі

Дорога в Пурі

Дорога в Пурі

Дорога в Пурі

Дорога в Пурі 

Tags: мандри, фото, індія
Subscribe
Buy for 10 tokens
Buy promo for minimal price.
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 7 comments