?

Log in

No account? Create an account

попередні записи | наступні записи

, у якій ми зустрінемо правителів українських, татарських, литовських, польських, румунських і здивуємось постійним руйнаціям

Десь в середині XIII століття ще князь, а не король Данило Галицький займався улюбленою серед українських правителів забавою: міжусобною війною з іншими українськими правителями і багатовекторною зовнішньою політикою.

Ця його діяльність була настільки галасливою, що привернула увагу Золотої Орди, зайнятою до того таким-сяким керуванням окупованою чвертю земної кулі. Батий зажадав Галич. Він міг би зажадати і якісь Більшівці, проте окрім Галича, інших міст Галицько-Волинського князівства хан, напевне, не знав.

Данило Галицький, якому Галич був цінний в першу чергу як бренд, вирішує місто не віддавати, а натомість їхати ніжками до Батия, встановлювати добросусідські відносини. Приблизно так само, як це відбувається і зараз (я про періодичні вояжі наших до Москви).

Скала-Подільська, замок 

Як це заведено у великій літературі, вступ не має до історії Скали-Подільської жодного стосунку. Хіба що от. Українська делегація дорогою до Батия на якийсь час зупинялась у цих краях. Тай принагідно облаштувала придорожню криничку.

Її досі звуть Королівською. Вода з неї має лікувальні властивості, багата на сірководень. Мешканці то не забувають і використовують криничку з шляхетною метою: наприклад, миють тут машини.

Скала-Подільська, криниця

Упродовж наступних століть Скала-над-Збручем (під такою назвою поселення вперше згадується в літописі 1210-го року) неодноразово страждає через своє стратегічне розташування. Татари і турки раз по разу здійснюють свої набіги аж до 1672-го року.

Початок цій справі поклав Батиїв темник (генерал) Бурундай у 1259-му. Його військо знищує давній дерев’яно-земляний замок.

Скала-Подільська, замок

Фортецю у Скалі відбудовують у 1330-х роках Коріатовичі – їм ці землі за службу презентував великий литовський князь Ольґерд. Зусиллями зокрема і Федора Коріатовича, пана Мукачевого, було відроджено чимало подільських замків.

Скала-Подільська, замок

Скала-Подільська, замок

Родина Коріатовичів не просто розбудовувала – за їх панування Поділля стало фактично автономною державою. Це не могло подобатись нікому навіть в ті часи. Буквально наступного року після початку свого княжіння Вітовт виступає в похід проти федералістів та відновлює вертикаль влади.

Поділля ділять. Шматок з Скелею відходить Ягайлу, тобто Польщі. Потім – назад до Литви. Ну і так далі. (Даруйте за довгі історичні інтермедії – сам в шоці. Ще трішки.)

Скала-Подільська, замок

Скала в ті роки є королівським населеним пунктом. Його фортеця має важливе оборонне значення, а містечко отримує в 1443-му маґдебурзьке право. Скала стає повітовим центром Кам’янецького староства.

Скала-Подільська, замок

Та як я вже казав, стратегічне розташування раз у раз робить Скелю-над-Збручем об’єктом ворожих набігів. Скажімо, у 1485-му кримський хан Менґлі I Герай (про нього ми ще згадаємо у розповіді про Чуфут-Кале) з усім належним сумлінням підійшов до руйнування містечка.

Аби якось зарадити тому нещастю польський король звільняє Скелю від податків на п’ять років. (Наші нинішні б навпаки, встановили спеціальний податок на відновлення).

Скала-Подільська

Цю операцію королю доведеться повторювати кілька разів, щоразу додаючи строки податкових канікул.

Скала-Подільська 

Після численних розорень у 1515-му король Сігізмунд I передає нещасний замок Кам'янецькому старості Станіславу Лянцкоронському. Буквально наступного року місто і замок палять дощенту. Шляхтичу доводиться будувати твердиню чи не з нуля.

Скала-Подільська, замок

Не на довго. До татарів підключаються молдовани, а точніше волохи.

В середині XVI століття фортецю знову відбудовують. Цього разу за голландською бастіонною системою замку. Замок був захищений скелями та річкою з трьох боків і лише з півдня був доступним. З цього боку викопали глибокий рів, запустили в нього води Збруча, звели кам'яні стіни, в'їзну башту з підйомним мостом та монолітну Порохову башту.

Скала-Подільська, замок

Скала-Подільська, замок

Як це не дивно, але перебудований і озброєний артилерією замок один раз навіть не захопили і не спустошили. Ця подія сталася в 1620-му.

Таку історичну несправедливість у фатальній історії фортеці виправили війська Максима Кривоноса. Під час Хмельниччини твердиню штурмували кілька разів.

Доклав свою руку і румунський князь Юрій II Ракоці спільно з українськими і шведськими військами воює з Польщею. Скеля була якраз на його шляху. Вже руїни ще раз, востаннє, захоплюють турки у 1672-му.

Скала-Подільська, замок

Скала-Подільська, замок

Лише в середині наступного, XVIII століття занедбана Скала потрапляє в добрі руки. В 1753-му старостою стає шляхтич Адам Тарло. На місці руїн він будує бароковий палац, залишки якого ми власне і бачимо.

Залишки, бо буквально за кілька років через блискавку новобудова палає. Після такого багатовікового нещастя на старому місці ні палаців, ні замків більше не будуватимуть…

Скала-Подільська, замок

Скала-Подільська, замок 

…Мало не забув. Данило відтанцював свій Галич. Батий задовольнився щорічними благодійними внесками. Літописець, правда, писав, що зліше зла честь татарська.

Частина друга.

Скала-Подільська, замок

Comments

( 10 коментарів — Прокоментувати )
kamienczanka
03 грудень 2009 13:20 (UTC)
Данило Галицький, якому Галич був цінний в першу чергу як бренд

От за таке тебе і любимо.
mr_brut
03 грудень 2009 13:42 (UTC)
треба смайлик підходящий таким приємностям пошукати ))
tin_tina
03 грудень 2009 13:52 (UTC)
Класно, дякую! Юрій Ракоці, правда, трансільванський (або семиградський), а не румунський князь :-), але все решта - вище всяких похвал!
mr_brut
03 грудень 2009 14:01 (UTC)
Та я от глянув, що то таке - Семигород. І вирішив написати узагальнююче. Чи то геть погано?
От можна ж називати того ж Данила українським князем? Чи це не годиться?

А за добрі слова - гранд мерсі!
tin_tina
03 грудень 2009 14:12 (UTC)
Територія Семиграддя, звичайно, відійшла до Румунії, але от господарів Молдовського і Мунтенського (Волоського) ще можна назвати румунськими, а трансільванців - ні :-) Юрій Ракоці - борець за свободу Угорщини, його дружина, Ілона Зріні, угорська героїня (хоч і хорватка). Отак воно в Угорщини з Румунією покрутилося... Зараз придумаю аналогію - це коли б Ви назвали Данила польським князем на тій підставі, що Галич довгий час належав польській державі.
(Це, звичайно, суща марниця :-), хоч румуни з угорцями досі через цю Трансільванію гризуться. Просто інтернет схиляє до прискіпливості, а все решта - надзвичайно цікаво!)
mr_brut
03 грудень 2009 14:14 (UTC)
Ой, дякую за таку детальність. Я зрозумів!
sparrow_hawk
03 грудень 2009 18:48 (UTC)
цікаво!
dinaitour
03 грудень 2009 21:24 (UTC)
Ну, как можно про такие нещастя писать так, что слёзы от смеха?
Спасибо, классно!
mr_brut
03 грудень 2009 21:47 (UTC)
данкешон!
прям уж, слёзы ))
haidamac
04 грудень 2009 06:56 (UTC)
дякую!
>Наші нинішні б навпаки, встановили спеціальний податок на відновлення

Та нашо спеціальний податок. Вільну економічну зону можна створити...
Цікаво, а чи були поширені в Речі Посполитій відкати при будівництві фортець?
( 10 коментарів — Прокоментувати )

Latest Month

жовтень 2018
S M T W T F S
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031   

Tags

Блогун - монетизируем блоги
Поиск по блогу

    Яндекс

free counters




bigmir)net TOP 100

Розроблено LiveJournal.com
Designed by Paulina Bozek