Vadym Voityk (mr_brut) wrote,
Vadym Voityk
mr_brut

Канікули, канікули веселая пора, вже нудьгувати ніколи, радіє дітвора

КАНІКУЛИ СУВОРОГО РЕЖИМУ

Виробництво: Росія, 2009 рік
Режисер: Ігор Зайцев 
Жанр: сімейна комедія 
У ролях: Сергій Безруков, Дмитро Дюжев, Олександр Ликов, Сабіна Ахмедова
Прем’єра: 25 серпня 2009 року
Бюджет: 5 млн. $
Каса: 17 млн. $

Чесно кажучи, до історії про те, як Саша Бєлий і Космос втечуть з табору виховного і стануть вихователями в таборі дитячому, я поставився більше ніж скептично. Ясно, що за режисерською задумкою діти виявляться значно більшими бандитами ніж бандити дорослі. Що ті потерпатимуть по повній. І що врешті-решт, двійка зеків перевиховається і почне нове життя.

bscap0003 bscap0008
bscap0006 bscap0015

Потім я глянув так званий неофіційний трейлер і мені стало цікаво. Власне після “Найкращого фільму” трейлерам довіряти не можна взагалі, але раптом, – подумав я?

Все виявилось і так, і не так, як мені гадалось. Космос – так взагалі мент, Євген Кольцов (Дмитро Дюжев), хороша людина. Його нехороші люди за прикру випадковість заслали замість ментовської зони в звичайну. Що ж до героя Сергія Безрукова, рецидивіста Віктора Сумарокова, то тут я не розібрався. Бо Сумрак ніби  як і пахан, а ніби й не фраєр: зашуганий такий, слухняний.

Так от цього зашуганого пахана дивакуватий начальник колонії (Володимир Меньшов) попросив забезпечити Кольцову захист. Бо інакше – екс-міліціонеру не вижити. Замість цього разом з беззахисним Кольцовим Сумароков робить з колонії ноги.

Допомагає їм (безкарно, до речі) майор-омонівець, давній приятель Кольцова, якого грає Олексій Кравченко. (Хтось може пригадує жахливо-пронизливий фільм Елема Климова “Йди і дивись”? Кравченко там грав головну роль, хлопчика. Який, на мій погляд, після тої стрічки мав надовго поселитися в психлікарні).

Замість того, аби тікати світ за очі, герої ховаються у найближчому піонерському таборі (з червоними пілотками і галстуками!), де їх без документів та довідок від лікаря одразу беруть у вихователі. Далі – ясно…

bscap0001 bscap0002
bscap0004 bscap0005

Щоправда, були й пару несподіваних, я би навіть сказав дивних для такого фільму моментів. Наприклад, про маму-алкоголічку.

А ще загадковою для мене залишилась японська тема, котра обплітає увесь сюжет. Щось подібне я пригадую в “Особливостях національного полювання в зимовий період”, якщо часом не переплутав назву багатосіквельної франшизи. Проте там, принаймні, всю цю самурайщину якось витягував на собі Кузьмич. Нафіга вона в цій стрічці – без поняття.

Скажу так, все це дуже і дуже миле і… геть несправжнє. Я не буду перераховувати всі вади сценарію. Бо, на відміну від декого, хто критикує склад суміші в ракетному пальному (фігня, каже, не злетіла б так ракета), розумію відмінність між кіно художнім і документальним.

Але, чисто за Станіславським, ну не вірю я такому пахану і все. От Дюжев, Ликов чи той же Меньшов в амплуа Мухомора – цілком органічні. А персонажу Безрукова – не-ві-рю. У прикінцевій сцені зі сльозами не вистачало лише берізки і синього-синього російського неба…

Дуже сподобалась музична тема. Щось таке ірландське на японсько-російському тлі у композитора Руслана Муратова вийшло дуже навіть симпатичне. Картинка також абсолютно в дусі часу. З цим – що тут йонричати – в росіян взагалі все тіп-топ.

Хочу ще вставити от такі п’ять копійок. Біг ме, вже краще ніякого кіно (як в нас), ніж безперервне виверження на гора серіалів, трагедій, комедій та інших кіношедеврів про ментів, зеків чи в кращому випадку військових.

Мораль така. Не так страшно, як очікувалось, але і не шедевр. Дивитись – можна.

bscap0000 bscap0010
bscap0011 bscap0012

Tags: кіно
Subscribe
Buy for 10 tokens
Buy promo for minimal price.
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments