Vadym Voityk (mr_brut) wrote,
Vadym Voityk
mr_brut

Кіно: Рейд не допоможе

СУТІНКИ (HALF LIGHT)
Виробництво:
США, 2006 рік
Жанр: містичний трилер
Режисер: Крейг Розенберг
У ролях: Демі Мур, Джеймс Космо
Бюджет: х/з
Збори: х/з
Прем’єра: 17.01.2006 року

 

Історії про письменників, у яких через власні твори і життєві катаклізми в головах завелись жирненькі руденькі таргани особливо полюбляє Стівен Кінґ. Режисер Крейг Розенберг озброївся його наробками, і написав сам собі сценарій, де і таргани, і письменники – все на місці.

Автор бестселерів Рейчел Карлсон (Демі Мур – не лиса, як в Солдаті Джейн, а дуже навіть волохата цього разу) має гроші, славу, подругу, чоловіка і п’ятирічного сина. Чоловік, судячи з усього, комплексує через знамениту дружину та й сам щось пробує писати. Але видавці не купуються на відоме прізвище і відмовляють в публікації. Тож не дивно, що й сама Рейчел признається подрузі, що їх з чоловіком вулкан давно не булькає. Та це якраз пережити можна. Але тут стається подія, яка і добиває Рейчел  – син трагічно тоне прямо мало не на її очах.

Турботлива подруга радить змінити обстановку і поїхати в глухомань. Для цього вона навіть підшукала на відшибі будиночок біля моря. Що ще треба для заспокоєння нервів: море, маяк, друкарська машинка на столі і ні душі на найближчі милі. Навіть комплексуючого чоловіка поруч нема. Зате є таблеточки для нервів.

Чи то через таблетки, чи то внаслідок зміни клімату, таргани в голові Рейчел матеріалізуються в її власного покійного сина. Він то особисто появляється, то залишає мамі від себе якісь повідомлення. Як тут не плюнути на самотність і не податись до сусідів по допомогу? Тим паче, що наглядачем маяка і відповідно сусідом є доволі милий романтичного вигляду парубок. Рейчел з такого щастя навіть забуває про таблетки. Ранувато – здогадується глядач! І не помиляється. Бо потім виявляється, що ніякого парубка не було і бути не могло, адже він трагічно загинув ще сім років тому, причому не сам, а в товаристві своєї дружини і її коханця. Сама Рейчел може й пробує полювати на тих тарганів, але – ну не може бути, що через рудих вусатих тваринок їй привидівся сексуальний приятель, якщо вона спробувала і на дотик, і на смак!

Ну що можна сказати – не шедевр. Як і слід було чекати, подруга не зовсім подруга, чоловік – не такий вже й тупий, таргани – зовсім не руді, а звичайні, чорні, чемні. Але які такі докори сумління заставили сексуального сусіда під кінець фільму одуматись, а тим більше вчинити з собою непоправне – залишилося згадкою. Як і причини матеріалізації потойбічних сил, які, як виявилось, такі присутні в цьому кіні.

Тим не менше, як на мене цей фільм нічим не гірший від того ж Таємного вікна Кінґа чи Білого шуму Джефрі Сакса. Хоч і не кращий. І ніякий «Рейд» тут не допоможе.

Tags: кіно
Subscribe
Buy for 10 tokens
Buy promo for minimal price.
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments