Vadym Voityk (mr_brut) wrote,
Vadym Voityk
mr_brut

Івано-Франківськ. Прогулянка п’ята. Остання

Перша, друга, третя і четверта прогулянки.

Єзуїтів до Станиславова запросив син засновника міста – Йосип Потоцький. Йому місто дісталося після смерті старшого брата Станіслава. Орден на той час був у фаворі, а їх школи відзначались високою якістю освіти.

Івано-Франківськ, катедра 

Монахи засновують у 1728-му колегіум для якого будуть через пару років кам’яницю. В наші дні ця будівля служить за морфологічний корпус медакадемії, а простіше – є міським моргом (на фото справа).

Івано-Франківськ, майдан Шептицького

Поруч з колегіумом на якихось не надто надійних фундаментах будується бароковий костел. Згодом його вимушені були ще раз перебудувати, вже на надійнішій основі.

Івано-Франківськ, катедра

Івано-Франківськ, катедра

Єзуїтам храм служив не довго. В 1773-му римський папа ліквідує орден, а його майно забирають собі інші конфесії. На Західній Україні – як правило уніати.

І в наш час церква є головним греко-католицьким собором – Святого Воскресіння. Цікаво, що храм у центрі міста діяв завжди, за радянської влади також. (Ясне діло, що в ті роки не як греко-католицький).

Івано-Франківськ, катедра

В останні місяці XIX ст. єпископом тут був майбутній митрополит Андрей Шептицький, про що на соборі говорить пам’ятна дошка. Його ж іменем названий сусідній майдан, на який кілька років тому прорубали окремий вхід. Про це я вже розказував.

Івано-Франківськ, катедра

Єзуїтів у 1814-му іншим папою було реабілітовано. Й орден, втративши надію на повернення своїх святинь, заходився будувати нові. У Станиславові новий єзуїтський костел будується на початку вулиці Грюнвальдської.

Свято-Троїцький кафедральний собор Української православної церкви

В радянський період храм із прибудованим колегіумом служив архівом. Зараз це – Свято-Троїцький кафедральний собор Української православної церкви (КП).

Свято-Троїцький кафедральний собор Української православної церкви

Свято-Троїцький кафедральний собор Української православної церкви

До історії я ще повернуся, але зараз – давайте просто пройдемося Станіславом. Це ми на вулиці Незалежності.

Івано-Франківськ, вул. Незалежності

Будинок Спілки художників неодмінно прикрашав радянські відкритки й альбоми про місто.

Івано-Франківськ, вул. Незалежності

Навпроти збудували монумельтально-монолітного монстра одного з найбільших місцевих забудовників – фірми “Екстім”.

Івано-Франківськ, вул. Незалежності

Столиця Прикарпаття пережила нечуваний будівельний бум. Минулого року за обсягами житлового будівництва Франек посів друге місце (після Києва). І не у відносному, на кількість населення, а в абсолютному обчисленні!

Івано-Франківськ, вул. Володимира Великого

Ціни на квадратні метри теж були ще недавно дуже навіть не провінційними. Попри те, що в розпал одночасно будувалось біля 200 будинків. Ясно, що головним інвестором були заробітчани.

Це, скажімо, цілий мікрорайон, що будується в самому центрі. У Франківську є кілька таких площадок – свого часу величезні площі займали військові частини. В дитинстві я з балкона щомісяця спостерігав урочистий від’їзд армійських машин на навчання. Зараз тут – нові вулиці.

Івано-Франківськ, вул. Володимира Великого

Зовсім поруч – рідна мені вулиця Короля Данила. В радянські часи – Фрунзе, а за Польщі – Стефана Баторія. Вулиця відносно молода – це кам’яниці початку минулого століття.

Івано-Франківськ, вул. Короля Данила

Навпроти – симпатичні флігельочки, що мають не надто добру славу в місті. Це шкірвендиспансер.

Івано-Франківськ, вул. Короля Данила Івано-Франківськ, вул. Короля Данила

Якщо бути чесним, то Івано-Франківськ не може похватились великою кількістю архітектурних пам’яток. Більшість будинків центру, які привертають увагу – споруджені після згаданої мною мармулядової пожежі 1882-го.

Івано-Франківськ, вул. Мазепи

Івано-Франківськ, вул. Мазепи

Звичайно, це не порівняти з монументальною забудовою панського Львова чи тих самих Чернівців.

Івано-Франківськ, вул. Мазепи

Івано-Франківськ, Вічевий майдан

Все ж прошу зауважити, що на переважну більшість споруд не шкода дивитись, а їхній стан не викликає бажання вдягнути каску перед прогулянкою.

Івано-Франківськ, вул. Січових стрільців

Івано-Франківськ, вул. Грушевського

DSC05300

Частину будинків вимушено зносять. Фактично під бульдозер слід би пустити майже всю стару забудову площі Ринок. Те що зараз там є – це переважно не надто добротні єврейські хатинки початку століття.

Івано-Франківськ, вул. Єреванська 

Пересічний турист не зауважує, що весь ряд будівель з одного краю площі – новобуди, причому ще радянського періоду. Їх попередники просто завалилися.

Івано-Франківськ, пл. Ринок

Ось цей будинок, теж на площі Ринок, знаменитий історією про забутий посередині кран. Історія про дурнуватих хохлів так захопила наших сусідів, що Франківськ удостоївся честі бути показаним і по Першому російському каналу. Кран, до речі, скоро все ж витягли.

Івано-Франківськ, пл. Ринок

Раз ми вже товчемося навколо ратуші – пару слів про неї.

Івано-Франківськ, ратуша

З ратушами часто трапляється біда. Як і у Львові те, що ми бачимо – вже не перша за ліком споруда. Першу – дерев’яну – звели ще в 1666-му році. Потім – перебудували частково на кам’яну. Через 30 років на її місці будується вже третя ратуша, мурована.

Саме в її підвалах катували опришків, про що ось ця дошка.

Івано-Франківськ, ратуша

Третя ратуша, як і третина міста згорає від мармулядової пожежі. Її наступницю, облицьовану мармуром і прикрашену годинником, зводять в кінці XIX ст. Кердик четвертій ратуші настає під час Першої світової.

П’яту Станиславівську ратушу будують за Польщі. В ній ніколи вже на засідав магістрат, зате саме вона й дожила до наших днів.

Івано-Франківськ, ратуша

Періодично піднімається тема перенесення сюди деяких приміщень мерії, зокрема – зали офіційних прийомів. Але наразі тут діє краєзнавчий музей.

Кілька років тому на старому місці відновили годинник. Механізм для нього виготовляла, а потім кілька разів ремонтувала Львівська політехніка. Зараз, перебуваючи на площі, можна щогодини насолоджуватись різними мелодіями ратушних дзвонів.

Івано-Франківськ, ратуша

І ще кілька кроків містом.

Івано-Франківськ, вул. Січових стрільців

Пам’ятник В’ячеславу Чорноволу на початку вулиці його імені.

Івано-Франківськ, пам'ятник Чорноволу

Раніше вулиця носила ім’я Пушкіна. Та не переживайте – Пушкіну “подарували” бульвар. В місті було кілька таких перенесень (Вагилевича, Довженка), коли достойникам підшуковували вулицю попрестижніше. Не можу сказати, що це аж надто геніально, та вже.

Івано-Франківськ, вул. Чорновола

Будинок, де Іван Франко (він все ж бував в Станиславові, як це не парадоксально) читав Мойсея.

Івано-Франківськ, вул. Січових стрільців

Багато хто цікавиться, чому слід було в 1962-му місто перейменовувати саме на Івано-Франківськ? Нема ж на карті Сергійо-Кіровська чи там Тарасо-Шевченківська.

Справа в тому, що в ті роки на слуху було ім’я іспанського диктатора Франко. Далі – ви зрозуміли.

Івано-Франківськ, вул. Січових стрільців

Івано-Франківськ, вул. Бельведерська

Медична академія. Будинок теж мав стосунок до залізниць. Пізніше тут розміщувався магістрат, адміністрація Станиславівського воєводства і скарбнича палата.

Івано-Франківськ, медакадемія

Івано-Франківськ, медакадемія

А це – побудована на три роки пізніше, в 1897-му будівля реформістської синагоги – темпля.

Івано-Франківськ, синагога

Івано-Франківськ, синагога

Єврейська община була чималою вже від заснування міста. Першу муровану синагогу в Станиславові збудували в 1743-му.

Темпель, зведений у мавританському стилі, колись вміщав до 300 чоловік. На кутах височіли чотири вежі з зірками Давида. (Не втримаюсь і вкраду ще одну відкритку. Вежі синагоги на задньому плані.)

Івано-Франківськ, синагога

Зараз синагогу повернули єврейській громаді, але якось частково. Бо в головному залі й далі працює магазин будматеріалів.

Під стінами храму – пам’ятник закатованим німцями ОУНівським підпільникам.

Івано-Франківськ, вул. Страчених

Вулиця називається “Страчених”. Як чорний гумор звучала колись реклама магазину “Екстрім” по вулиці Страчених.

Поруч – ще один пам’ятник. Адаму Міцкевичу, відомому польському поету, не забороненому радянською владою через його дружбу з Пушкіним. Площа Міцкевича – улюблене місце пенсионерів-шахістів.

 Івано-Франківськ, пам'ятник Міцкевичу

Про сам пам’ятник чув, що його відлили для Кракова чи Львова. Але обидва міста вирішили, що скульптура не солідна для таких великих міст. Зате у франківських голубів є чудовий оглядовий майданчик.

А це – ощадбанк. Будинок звели в 1884-му саме під ощадну касу, яка тут завжди й перебувала.

Івано-Франківськ, ощадбанк

Парочка на даху символізує працю й ощадливість. Не дуже видно чим саме символізує, чесно кажучи. Напевне, в чоловіка на кам’яних долонях мозолі, а в жінки – депозитний рахунок двома поверхами нижче.

Івано-Франківськ, ощадбанк

Ще я міг би щось розказувати про пасаж Гартенбергів з гламурним кафе “Едісон” на другому поверсі.

Івано-Франківськ, пасаж

Чи про геть не гламурне, але страшенно колись популярне молочне кафе – дітище радхарчопрому.

Івано-Франківськ, молочне кафе

Або полякати вас модерновим новобудом на площі Ринок. З ресторації на його даху відкривається шикарна панорама міста.

Івано-Франківськ, ресторан Легенда

Та, напевне, вже годі.

DSC05297


Пригадуєте, на початку я казав, що все не наважувався розповідати про рідне мені місто? Днями я остаточно перестав бути франківчанином. Тож намагався викроїти щодня бодай пару годин, аби ще на правах господаря розказати про найкраще місто України вам.

Дуже й дуже хочу, аби ви полюбили Івано-Франківськ так, як люблю його я. Хочу вірити, що мені це трішки вдалося.

DSC05203
Tags: мандри, прикарпаття, фото
Subscribe
Buy for 10 tokens
Buy promo for minimal price.
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 11 comments