?

Log in

No account? Create an account

попередні записи | наступні записи

Не хотів та й не міг я раніше писати про рідний Станіслав. Може з тої ж причини, з якої ми готові розбирати на гвинтики характерні риси якоїсь людини, але не робимо це щодо власної мами. В Івано-Франківську я народився й виріс, а за цим вже чимало.

Івано-Франківськ, пл. Ринок

Замість історичних копань давайте просто прогуляємось. Тим паче, що є одна причина, через яку ця прогулянка відбулась. Та про це пізніше. Пішли?

Івано-Франківськ, вул. Грушевського

Загальновідомо, що Франківськ від заснування називався Станіславом. Нині частіше вживають польську транскрипцію – Станиславів. Але я до неї так і не звик.

Місто було закладене на території села давнього Заболоття. А незабаром розширилось і на межі сіл Княгинин та Пасічна. Центр села був десь тут: на цьому місці стояла знищена нині церква.

Івано-Франківськ, вул. Грушевського

Зараз тут нова будівля відділення Національного банку. Кажуть, що до її проекту доклав руку головний на той час банків Віктор Ющенко. А до того споруда довгий час стояла недобудованою.

Місцевий багатій Анатолій Попадюк ще в 1991-му відкрив перший тризірковий готель “Аускопрут”. Небачена розкіш мала привабити іноземців, переважно – з діаспори.

Івано-Франківськ, готель Аускопрут

А будинок Нацбанку мав стати другою чергою того готелю. От тільки іноземці якось не спішили інвестувати свої доляри.

До речі, прямо навпроти готелю – редакція муніципальної газети “Західний кур’єр”, моє перше місце роботи.

Івано-Франківськ, вул. Грюнвальдська

І готель, і редакція – на вулиці Грюнвальдській. Одній з небагатьох, котра, як не помиляюсь, не змінювала своєї назви за всі роки. Центральна будівля на ній – Дім правосуддя.

Івано-Франківськ, будинок правосуддя

Раніше тут був обком партії. А до того – будівля дирекції залізниць. (Про залізниці я ще розкажу). Колись перед цим будинком росли ялинки, а між ними стояли пам’ятники Леніну і Сталіну. Тут же на трибуні вітали демонстрації трудящих місцеві партійні бонзи.

Згодом Сталін зник, потім слідом зник і Ленін. А на вакантному місці діаспорським коштом спорудили пам’ятник засновникам ЗУНР. Чувак з шаблею гарно виглядає на фоні “правосудного” напису “Sine ira et studio” (як мене вчили в універі це перекладається “Без гніву й пристрасті”).

Івано-Франківськ, будинок правосуддя

Ще за радянської влади обком з іншими “комами” переселили в Будинок обласних організацій. Цю огидну споруду дуже довго будували, корчуючи залишки старовинних фортечних мурів (я це регулярно спостерігав в дитинстві з подвір’я музичної школи).

Фасад облицьовували дефіцитним на Прикарпатті гранітом, інтер’єри обшивали дубом, а на місці герба хотіли вліпити годинника. Але в монстра було два господаря – обком і облвиконком. Переказують, що вони не дійшли згоди які цифри писати на годиннику: римські чи арабські. Тож замість годинника причепили гіпсовий радянський герб, замінений ясно коли тризубом.

Івано-Франківськ, будинок обласних організацій

Перед Білою хатою, як всі називають будинок, де й нині якось уживаються міська та обласна влади, монумент, котрий можна називати “Схід і Захід разом”. Лівий дядько – західний, правий (з бандурою) – східний. Гранітна стела по ідеї мала символізувати чомусь не поділ по Дніпру, а єднання. Для підвищення ідеологічного навантаження на самій верхівці майорів чавунний Ленін. Ще один.

Івано-Франківськ, будинок обласних організацій

Фасад Білої хати не лише затуляє історичний центр міста, але й дивиться на місце, де були колись цісарські, згодом – польські, згодом – радянські казарми.

Після демілітаризації центру міста цілі квартали довго стояли пусткою. На місці цих от казарм розгорілися пристрасті Франківського аналогу “Еліта-Центру”. Бізнесмен, відмий всім за прізвиськом Чайник, примудрявся продавати ще неіснуючі квартири по 4-5 разів.

Афера зробила місце нещасливим, і навіть під час будівельного буму вигідна ділянка залишалася порожньою. Буквально недавно квартал все ж забудували.

Івано-Франківськ, вул. Грушевського

На цьому ж білохатньому майдані стоїть будівля, яка за кількох влад була Будинком офіцерів. Для мене ж вона асоціюється з сином Володимира Висоцького Микитою, який служив тут і приходив в нашу школу на вечір.

Івано-Франківськ, Будинок офіцерів

Фундатором Станіслава був Андрій Потоцький. Магнат дав містові ім’я свого батька, колишнього власника цих земель, великого коронного гетьмана Станіслава “Ревери” Потоцького.

В ім’я Господа. Амінь. Я, Андрій з Потоку Потоцький, староста галицький, лежайський і коломийський, полковник його Королівської Милості, всіх і кожного зокрема, кому тепер і в майбутньому слід знати, доводжу до відома:

свідомо, з Божою допомогою на своїй спадковій землі, там, де було село Заболоття, задумав місто під назвою Станиславів [збудувати], яке я вже з ласки Божої почав, щоб тут могли ґрунтовно селитися, а моїм коштом [обіцяю] фортифікувати його, зміцнити валами, оточити мурами і закрити міцними брамами.

При цьому [обіцяю] забезпечити його артилерією і відповідними боєприпасами так, щоб не тільки ворожим чатам, але й — дай, Боже, здоров’я і щасливої перемоги — самій ворожій силі був учинений опір, щоб мешканці згаданого міста при своїх маєтках і здобутках залишались безпечними.

Всім, хто тут буде поселятися, надаю свободи на двадцять років, протягом яких їм вільно приходити і відходити. Наказую відміряти місце спорудження будинків відповідно до потреби і бажання кожного.

Івано-Франківськ, вул. Грушевського

7 травня 1662-го року Станіслав отримує право на самоврядування й торгівлю. Цей день щороку відзначають як День міста. (На нижньому фото, за деревами одна з найстаріших будівель міста з неймовірно грубими стінами).

Івано-Франківськ

До наших днів дожили окремі фрагменти палацу (а якщо чесно – то палацику чи навіть хатки) Потоцьких. Для мене завжди було загадкою, чого можновладці, будуючи місто “з нуля” не могли звести тут афігенного маєтку?

В палаці тривалий час квартирував військовий шпиталь. Потім він став об’єктом скандальної оборудки, через що замість очікуваної реконструкції під музей зустрів кризу руїною. Замість палацу подивимось лише на його ворота.

Івано-Франківськ, брама палацу Потоцьких

Івано-Франківськ, брама палацу Потоцьких

Натомість Потоцькі приділяють значну увагу фортифікації Станіслава. На той час височенні замки втратили своє оборонне значення. Укріплення будуються з широкими стінами, багатокутними бастіонами правильної форми. Кажуть, що межі фортеці “обрисовував” плугом власноруч Ревера Потоцький.

До фортеці можна було потрапити через дві брами: Галицьку і Тисменицьку. Залишки Галицької, відкопані на недовго під час будови чергового торгового центру, поховані десь тут.

Івано-Франківськ, вул. Галицька

Шматки оборонних валів проглядаються в скверику, де нині встановлено пам’ятний знак на честь 2000-ліття Христового. А раніше майже на тому ж місці був монумент вбитим бандерівцями ментам.

Івано-Франківськ, вали

Івано-Франківськ, знак до 2000-ліття Христового

До речі тут, в парку на Валах, є один з перших “кислотних” Франківських будинків. Справа в тому, що у якийсь час мерія полюбила розмальовувати старовинні будинки в різні сміливі кольори. Чим викликала на свою адресу праведний гнів митців і краєзнавців.

На що з притаманним йому спокоєм колишній міський голова Зіновій Шкутяк сказав: “А чи звертав хтось бува свою увагу на цю хату поки вона була сіра і облуплена”?

Івано-Франківськ, вали

Традиція кислотних малювань збереглася й досі. От, скажімо, колишнє офіцерське казино з нумерами на другому поверсі. Нині тут бібліотека з аптекою.

Івано-Франківськ

Да, так про вали. Ще один шматок фортечних мурів, як я вже казав, знищили під час будівництва Білої хати. А до наших днів дожив невеличкий шматочок. Колись я жив буквально поруч і щодня ходив Фортечним провулком. Місце було завжди занедбаним і неохайним.

Івано-Франківськ, фортеця

Не так давно влада наважилась на реконструкцію (бо передала це все в приватні руки) і ніби скоро вцілілий кавалок фортеці відкриють до шпацерування (тобто для такого розміреного гуляння, як то кажуть у Франеку).

Івано-Франківськ, фортеця

Івано-Франківськ, фортеця

Для першої прогулянки ніби стане. Далі – буде.

Івано-Франківськ

Прогулянка друга.

Comments

( 38 коментарів — Прокоментувати )
sparrow_hawk
27 серпень 2009 14:38 (UTC)
люблю Франик... от і нешодавно з великим задоволенням там погуляв

Аускопрут - це слово щось значить?

правильні були пани, не палаци розцяцьковані, а фортеці будували
mr_brut
27 серпень 2009 14:51 (UTC)
Аускопрут? Щось австрійсько-українське спільно з фірмою "Прут".
(без теми) - sparrow_hawk - 27 серпень 2009 16:03 (UTC) - Expand
andy_travelua
27 серпень 2009 14:47 (UTC)
Симпатично! Але, чомучь не можу заставити себе полюбити Франківськ. Нє, звичайно люблю його більше, ніж свій Дніпропетровськ чи, навіть, Київ. Но любити так, як люблю Чернівці, Кам'янець, Чортків, Бережани, Львів не получається...
mr_brut
27 серпень 2009 15:07 (UTC)
треба-треба. я ще постараюсь.
banderivka
27 серпень 2009 15:10 (UTC)
а ще варто додати що в Станіславові народжуються виключно геніальні люди :))
mr_brut
27 серпень 2009 18:44 (UTC)
нууу. я б не узагальнював )))
paniu
27 серпень 2009 16:29 (UTC)
дякую, давно хотіла щось, щоб уявити франківськ візуально..


здивувало, що ваша біла хати до болю схожа на нашу, тільки без крильць, чи то мені здається??? (всеєдно все будували за штамп-проектами..)
dapix
27 серпень 2009 17:46 (UTC)
а от і ніскажи.
шаблон-шаблоном, але наш білий дім - останні побудований у СРСР. ще десь в казахстані подібний проект рулили, а совіти кончились і про те я не знаю
(без теми) - paniu - 27 серпень 2009 17:48 (UTC) - Expand
kag0r
27 серпень 2009 16:38 (UTC)
О, перша фотка - це музей.
Коли був малим шмарком, та мамуня мене туди водила.
Я з нею сесії здавав в пед.інституті:)
А ще памятаю, вул. Дадугіна була, а там озеро, і парашутисти пригали з АН-2 у воду.
Красивий був колись Станіслав, і морозиво вершкове смаче та масло шоколадне, аж до діатесууу:))!
mr_brut
28 серпень 2009 07:41 (UTC)
Озеро на Мазепи (Дзержинського). А решта - все вірно!
(без теми) - kag0r - 28 серпень 2009 12:38 (UTC) - Expand
(без теми) - mr_brut - 28 серпень 2009 12:46 (UTC) - Expand
(без теми) - kag0r - 29 серпень 2009 08:11 (UTC) - Expand
(без теми) - ksanka1972 - 30 серпень 2009 12:46 (UTC) - Expand
(без теми) - kag0r - 04 вересень 2009 11:24 (UTC) - Expand
dapix
27 серпень 2009 17:45 (UTC)
де лінк на stanislaw.in.ua з картою гугля, я спрашую!
mr_brut
27 серпень 2009 18:40 (UTC)
постараюсь не упустить во второй части!
(без теми) - dapix - 27 серпень 2009 18:46 (UTC) - Expand
(без теми) - mr_brut - 27 серпень 2009 18:54 (UTC) - Expand
(без теми) - dapix - 27 серпень 2009 18:58 (UTC) - Expand
(без теми) - mr_brut - 27 серпень 2009 19:02 (UTC) - Expand
(без теми) - dapix - 27 серпень 2009 19:05 (UTC) - Expand
volodymyr_ant
27 серпень 2009 21:09 (UTC)
пишу з чубка Костричі, доїдають якісь крилаті мухи-комарі - тому з усього напридуманого запитаю - пане Бруте, будьте ласкаві, подайте хронологічний перелік назв Станіславова-Станіслава-ІваноФранкфіська (Франека). Попри те, що Потоцькі свого часу були українською шляхтою з Потоку (немаю часу зараз наводити шлях полонізації інших українокореневих шляхетських родів), відколи 'ревер' можна вважати непольською шляхтою саме на час заснування Станіславова?

І ще в аналог - чому б киянам (деяким), за Вашим прикладом, не називати Київ Києм, й, так само, деяким львів'янам не називати Львів Левом? :)))( а Княгинин Княгинею ))).. злізу з Костричі - напишу більш зв'Язано - сорі за сумбур, мушки доїдають й тре вшиватися нижче від чубка )))
mr_brut
28 серпень 2009 07:40 (UTC)
Хронологія на вікі. Станіслав з 1939 по 1962. До того - Станиславів, після того - Івано-Франківськ.

Щодо Ревер мені щось тяжко сказати, я ж не історик. На жаль.

От. А щодо Станіслава, навіть якщо я не правий, називаючи моє місто Станіславом (хоч на відміну від Кия воно так звалось якийсь час цілком офіційно), то вважайте це просто побутовим сленгом.

Чимось на кшталт Старкона (Старокостянтинів), Лемберга і само собою Франека.
(без теми) - volodymyr_ant - 28 серпень 2009 08:38 (UTC) - Expand
(Анонімно)
28 серпень 2009 03:40 (UTC)
sfotkaite (b.laska) Konduktorska strit.
mr_brut
28 серпень 2009 07:31 (UTC)
Не можу :)
(без теми) - shun707 - 28 серпень 2009 08:50 (UTC) - Expand
eosunknown
28 серпень 2009 06:28 (UTC)
дякую, кльова прогулянка, взнав багато нового :)
nick_coll
28 серпень 2009 11:33 (UTC)
> як мене вчили в універі це перекладається “Без гніву й пристрасті”).
А мене вчили: "Без гніву й упередженості". Що, зрештою, є одним й тим самим)))


> Да, так про вали. Ще один шматок фортечних мурів
ТАк мова про вали чи про мури? Наскільки я пам’ятаю карту Станиславова, те, що зараз є Валами («Гетьманські вали»), так це насипне вручну, бо стіни фортеці були трохи-трохи далі від палацу.
aandrusiak
03 вересень 2009 19:17 (UTC)
файно!
ніколи там не був, тепер бачу, що варто поїхати!
martin92
01 червень 2011 17:03 (UTC)
Сталином перед Судом никогда тут и не пахло. Был только памятник Ленину. Все. Думаю старожилы которым удалось застать эти времена врать бы не стали.
mr_brut
01 червень 2011 20:03 (UTC)
чомусь мені дуже не подобаються такі категоричні вислови. тим паче, що навіть ритися у власних фотках не було потреби.
http://i073.radikal.ru/1103/73/5214cc74c9c5.jpg

звідси
(без теми) - martin92 - 01 червень 2011 21:08 (UTC) - Expand
(без теми) - mr_brut - 02 червень 2011 05:45 (UTC) - Expand
(без теми) - martin92 - 02 червень 2011 17:18 (UTC) - Expand
( 38 коментарів — Прокоментувати )

Latest Month

жовтень 2018
S M T W T F S
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031   

Tags

Блогун - монетизируем блоги
Поиск по блогу

    Яндекс

free counters




bigmir)net TOP 100

Розроблено LiveJournal.com
Designed by Paulina Bozek