Vadym Voityk (mr_brut) wrote,
Vadym Voityk
mr_brut

Івано-Франківськ. Прогулянка перша

Не хотів та й не міг я раніше писати про рідний Станіслав. Може з тої ж причини, з якої ми готові розбирати на гвинтики характерні риси якоїсь людини, але не робимо це щодо власної мами. В Івано-Франківську я народився й виріс, а за цим вже чимало.

Івано-Франківськ, пл. Ринок

Замість історичних копань давайте просто прогуляємось. Тим паче, що є одна причина, через яку ця прогулянка відбулась. Та про це пізніше. Пішли?

Івано-Франківськ, вул. Грушевського

Загальновідомо, що Франківськ від заснування називався Станіславом. Нині частіше вживають польську транскрипцію – Станиславів. Але я до неї так і не звик.

Місто було закладене на території села давнього Заболоття. А незабаром розширилось і на межі сіл Княгинин та Пасічна. Центр села був десь тут: на цьому місці стояла знищена нині церква.

Івано-Франківськ, вул. Грушевського

Зараз тут нова будівля відділення Національного банку. Кажуть, що до її проекту доклав руку головний на той час банків Віктор Ющенко. А до того споруда довгий час стояла недобудованою.

Місцевий багатій Анатолій Попадюк ще в 1991-му відкрив перший тризірковий готель “Аускопрут”. Небачена розкіш мала привабити іноземців, переважно – з діаспори.

Івано-Франківськ, готель Аускопрут

А будинок Нацбанку мав стати другою чергою того готелю. От тільки іноземці якось не спішили інвестувати свої доляри.

До речі, прямо навпроти готелю – редакція муніципальної газети “Західний кур’єр”, моє перше місце роботи.

Івано-Франківськ, вул. Грюнвальдська

І готель, і редакція – на вулиці Грюнвальдській. Одній з небагатьох, котра, як не помиляюсь, не змінювала своєї назви за всі роки. Центральна будівля на ній – Дім правосуддя.

Івано-Франківськ, будинок правосуддя

Раніше тут був обком партії. А до того – будівля дирекції залізниць. (Про залізниці я ще розкажу). Колись перед цим будинком росли ялинки, а між ними стояли пам’ятники Леніну і Сталіну. Тут же на трибуні вітали демонстрації трудящих місцеві партійні бонзи.

Згодом Сталін зник, потім слідом зник і Ленін. А на вакантному місці діаспорським коштом спорудили пам’ятник засновникам ЗУНР. Чувак з шаблею гарно виглядає на фоні “правосудного” напису “Sine ira et studio” (як мене вчили в універі це перекладається “Без гніву й пристрасті”).

Івано-Франківськ, будинок правосуддя

Ще за радянської влади обком з іншими “комами” переселили в Будинок обласних організацій. Цю огидну споруду дуже довго будували, корчуючи залишки старовинних фортечних мурів (я це регулярно спостерігав в дитинстві з подвір’я музичної школи).

Фасад облицьовували дефіцитним на Прикарпатті гранітом, інтер’єри обшивали дубом, а на місці герба хотіли вліпити годинника. Але в монстра було два господаря – обком і облвиконком. Переказують, що вони не дійшли згоди які цифри писати на годиннику: римські чи арабські. Тож замість годинника причепили гіпсовий радянський герб, замінений ясно коли тризубом.

Івано-Франківськ, будинок обласних організацій

Перед Білою хатою, як всі називають будинок, де й нині якось уживаються міська та обласна влади, монумент, котрий можна називати “Схід і Захід разом”. Лівий дядько – західний, правий (з бандурою) – східний. Гранітна стела по ідеї мала символізувати чомусь не поділ по Дніпру, а єднання. Для підвищення ідеологічного навантаження на самій верхівці майорів чавунний Ленін. Ще один.

Івано-Франківськ, будинок обласних організацій

Фасад Білої хати не лише затуляє історичний центр міста, але й дивиться на місце, де були колись цісарські, згодом – польські, згодом – радянські казарми.

Після демілітаризації центру міста цілі квартали довго стояли пусткою. На місці цих от казарм розгорілися пристрасті Франківського аналогу “Еліта-Центру”. Бізнесмен, відмий всім за прізвиськом Чайник, примудрявся продавати ще неіснуючі квартири по 4-5 разів.

Афера зробила місце нещасливим, і навіть під час будівельного буму вигідна ділянка залишалася порожньою. Буквально недавно квартал все ж забудували.

Івано-Франківськ, вул. Грушевського

На цьому ж білохатньому майдані стоїть будівля, яка за кількох влад була Будинком офіцерів. Для мене ж вона асоціюється з сином Володимира Висоцького Микитою, який служив тут і приходив в нашу школу на вечір.

Івано-Франківськ, Будинок офіцерів

Фундатором Станіслава був Андрій Потоцький. Магнат дав містові ім’я свого батька, колишнього власника цих земель, великого коронного гетьмана Станіслава “Ревери” Потоцького.

В ім’я Господа. Амінь. Я, Андрій з Потоку Потоцький, староста галицький, лежайський і коломийський, полковник його Королівської Милості, всіх і кожного зокрема, кому тепер і в майбутньому слід знати, доводжу до відома:

свідомо, з Божою допомогою на своїй спадковій землі, там, де було село Заболоття, задумав місто під назвою Станиславів [збудувати], яке я вже з ласки Божої почав, щоб тут могли ґрунтовно селитися, а моїм коштом [обіцяю] фортифікувати його, зміцнити валами, оточити мурами і закрити міцними брамами.

При цьому [обіцяю] забезпечити його артилерією і відповідними боєприпасами так, щоб не тільки ворожим чатам, але й — дай, Боже, здоров’я і щасливої перемоги — самій ворожій силі був учинений опір, щоб мешканці згаданого міста при своїх маєтках і здобутках залишались безпечними.

Всім, хто тут буде поселятися, надаю свободи на двадцять років, протягом яких їм вільно приходити і відходити. Наказую відміряти місце спорудження будинків відповідно до потреби і бажання кожного.

Івано-Франківськ, вул. Грушевського

7 травня 1662-го року Станіслав отримує право на самоврядування й торгівлю. Цей день щороку відзначають як День міста. (На нижньому фото, за деревами одна з найстаріших будівель міста з неймовірно грубими стінами).

Івано-Франківськ

До наших днів дожили окремі фрагменти палацу (а якщо чесно – то палацику чи навіть хатки) Потоцьких. Для мене завжди було загадкою, чого можновладці, будуючи місто “з нуля” не могли звести тут афігенного маєтку?

В палаці тривалий час квартирував військовий шпиталь. Потім він став об’єктом скандальної оборудки, через що замість очікуваної реконструкції під музей зустрів кризу руїною. Замість палацу подивимось лише на його ворота.

Івано-Франківськ, брама палацу Потоцьких

Івано-Франківськ, брама палацу Потоцьких

Натомість Потоцькі приділяють значну увагу фортифікації Станіслава. На той час височенні замки втратили своє оборонне значення. Укріплення будуються з широкими стінами, багатокутними бастіонами правильної форми. Кажуть, що межі фортеці “обрисовував” плугом власноруч Ревера Потоцький.

До фортеці можна було потрапити через дві брами: Галицьку і Тисменицьку. Залишки Галицької, відкопані на недовго під час будови чергового торгового центру, поховані десь тут.

Івано-Франківськ, вул. Галицька

Шматки оборонних валів проглядаються в скверику, де нині встановлено пам’ятний знак на честь 2000-ліття Христового. А раніше майже на тому ж місці був монумент вбитим бандерівцями ментам.

Івано-Франківськ, вали

Івано-Франківськ, знак до 2000-ліття Христового

До речі тут, в парку на Валах, є один з перших “кислотних” Франківських будинків. Справа в тому, що у якийсь час мерія полюбила розмальовувати старовинні будинки в різні сміливі кольори. Чим викликала на свою адресу праведний гнів митців і краєзнавців.

На що з притаманним йому спокоєм колишній міський голова Зіновій Шкутяк сказав: “А чи звертав хтось бува свою увагу на цю хату поки вона була сіра і облуплена”?

Івано-Франківськ, вали

Традиція кислотних малювань збереглася й досі. От, скажімо, колишнє офіцерське казино з нумерами на другому поверсі. Нині тут бібліотека з аптекою.

Івано-Франківськ

Да, так про вали. Ще один шматок фортечних мурів, як я вже казав, знищили під час будівництва Білої хати. А до наших днів дожив невеличкий шматочок. Колись я жив буквально поруч і щодня ходив Фортечним провулком. Місце було завжди занедбаним і неохайним.

Івано-Франківськ, фортеця

Не так давно влада наважилась на реконструкцію (бо передала це все в приватні руки) і ніби скоро вцілілий кавалок фортеці відкриють до шпацерування (тобто для такого розміреного гуляння, як то кажуть у Франеку).

Івано-Франківськ, фортеця

Івано-Франківськ, фортеця

Для першої прогулянки ніби стане. Далі – буде.

Івано-Франківськ

Прогулянка друга.

Tags: мандри, прикарпаття, фото
Subscribe
Buy for 10 tokens
Buy promo for minimal price.
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 38 comments