?

Log in

No account? Create an account

попередні записи | наступні записи

Батурин. Козацька фортеця

Приводом знову відвідати Батурин стало завершення відбудови козацької фортеці. Та наполегливість, з якою Віктор Ющенко рухає батуринський проект не може не викликати повагу і до певної міри... жалю. Бо якби президент застосовував ті ж зусилля і на реформаторському поприщі, нам би, ймовірно, не було за нього так соромно.


— Для відбудови стін привезли два ешелони дубових колод, — розказував археолог Володимир Коваль. — Відтворюємо фортецю точно такою ж, як вона була за часів гетьманату. Спочатку про її розміщення та розміри ми геть нічого не знали. Адже плану тогочасного Батурина не збереглося, існує лиш два короткі описи 1654 та 1724 років. Археологи 12 років вели розкопки, щоб зрозуміти, якою була фортеця. А вона займала 25 га, укріплювалася трьома баштами та частоколом. Кожні 15–20 років її дерев’яні стіни підгнивали, тоді їх розбирали та будували нові.




Ще кілька років тому на цьому місці була пустка. Символом початку відбудови став багатотонний камінний хрест, поставлений, якщо я не помиляюсь, 2004-го року.




З цього місця відкривається вид на річку Сейм.


На подвір'ї фортеці відбудовані гетьманський палац, гетьманська скарбниця, дерев'яна церква Воскресіння Господнього і криниця.




Палац зведено на залишках оригінального фундаменту. В скарбниці має бути відкрита виставка грошей і гетьманських клейнодів.


Церкву Воскресіння Господнього відбудували в 2008-му.


У підземеллі храму поховані останки батуринців, котрі загинули 1708-го року. 








З одного боку фортеця оточена ровом. Його дерев'яні стіни, напевне, ефективніші за просто земляні.


З протилежного боку над урвищем невисокий паркан з палей.




Фортечна стіна цілком в дусі усіх бачених раніше — галереї, бійниці, вежі. З тою лише різницею, що все з дерева.




Сучасні безпекові вимоги не додають новозведеній фортеці автентичності.


Чесно кажучи, відчуття муляжності серйозно заважає сприйняттю. Мені це нагадало бутафорне містечко з Зоряних війн, збудоване в Сахарі, яке є нині туристичним об'єктом Тунісу.


Значно цікавішим виявився розташований поруч музей археології. Колись в цій будівлі була церковна школа, потім дитячий садочок. (Нині садка в Батурині немає).


Музей невеликий — лише два зали. Але впевнено скажу, що це один з найкращих вітчизняних музеїв. Експозиція оформлена вельми вдало, креативно, сучасно. І справа не лише в нових світильниках чи оригінальних інсталяціях. Справа в тому, що більшість наших музеїв банально нецікаві.




Одна частина експозиції присвячена доісторичному періоду. Працівники музею стверджують, що більшість його експонатів знайдені саме на території сучасного Батурина. Наприклад, як оці залишки мамонту. (Судячи з пам'ятника мамонту на батьківщині Ющенка волохаті тварини активно топталися в цих краях).


Другий зал оповідає про знахідки козацького періоду.








Талер — тато долара.


Козацькі люльки. Музейники особливо пишаються люлькою у вигляді чобітка. До речі, тут мені підтвердили мої підозри щодо того, що козаки курили не лише тютюн, який був доволі дорогий. Тому курили різні висушені травички, у тому числі — коноплі. Проміняти на які жінку в принципі можна.


А це знаменита козацька кружка, з якої пили на знак дружби двоє одночасно.


Безумовно, і в цій експозиції важливим акцентом стала батуринська трагедія. Від її наслідків містечко по суті не оговталось і досі.


Картина називається, здається, Батуринські яблука. На посохлій яблуні висять ще теплі тіла, під копитами вбиті жінки, діти, а Меншиков вирішив поласувати яблучком. Поруч на стенді фотографії понівечених скелетів, знайдених під час розкопок.


На майдані Батурина в січні 2009-го відкрили скульптурну композицію Гетьманська слава. Відкривав її, само собою, Віктор Андрійович (на його сайті цей монумент називається чомусь композицією культурною).


На ній зображені всі гетьмани, що так чи інакше мали стосунок до історії Батурина — Многогрішного, Самойловича, Мазепу та Розумовського. Ющенка на композиції наразі нема.




Для підсилення ефекту поруч встановили ще одну мідну компанію. Взагалі, кількість скульптурних людей значно перевищує кількість туристів. Хоч працівники музеїв втішено кажуть, що людей приїжджає тепер дуже багато, і вони навіть працюють без перерви. Та від нуля багато — це будь-яка цифра. А направду туристів як не крути мало.


Зачиненим стоїть відреставрований за гроші олігархів палац Розумовського. (Фото його інтер'єрів можна переглянути). Саме тут Тіна Кароль, Ольга Сумська і компанія урочисто отримували нещодавно державні нагороди.


Про історію Батурина я розказував ще в липні. Судячи з усього, на наступні кроки з відбудови гетьманської столиці доведеться зачекати (планувалось ще відбудувати церкву Святої Живоначальної Трійці і невідомо кому потрібний військовий ліцей). Проте і зараз зроблено чимало.

Comments

( 4 коментарі — Прокоментувати )
zhuravlyk
08 березень 2009 14:17 (UTC)
Гарні фото! Дякую!
polar_bird
08 березень 2009 18:41 (UTC)
дякую
alb_wiki
08 березень 2009 21:42 (UTC)
Круто. Дуже круто. І, що то з пустиря було зроблено? (церкви муровану архітектру під увагу, либонь, не беремо)?
(Анонімно)
11 липень 2009 16:08 (UTC)
Батурин. Козацька фортеця
На жаль, деякі українці паплюжать ім"я великих українців, які роблять конкретні речі для нашої нації. Так було з Мазепою, так є з Юженком.
( 4 коментарі — Прокоментувати )

Latest Month

жовтень 2018
S M T W T F S
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031   

Tags

Блогун - монетизируем блоги
Поиск по блогу

    Яндекс

free counters




bigmir)net TOP 100

Розроблено LiveJournal.com
Designed by Paulina Bozek