August 1st, 2012

dmitros

Моя нога (інтимна історія з елементами моралі)

Ногу ламати неприємно завжди. А робити це за багато тисяч кілометрів від дому, на острові Сулавесі, в джунглях – це взагалі дикість. Але саме так я вирішив зробити, завдяки чому вигідно доповнив свою і так карколомну турецько-малайсько-індонезійську подорож.

Те, що ногу я саме зламав, було ясно з перших секунд. Єдине, про що я думав – це про те, як на мене щосекунди з брудної та розбитої індонезійської дороги наповзають брудні індонезійські бактерії.

Як виявилось, ніякої швидкої тут не передбачено. Амбулаторна машина обладнана ношами і пустою каністрою. Навіть з переломом хворий повинен якось доповзти до лікарні, і лише там починати отримувати допомогу. Шину не зумів поставити навіть поліцейський. Тож коли за годинку якимось дивом я все ж опинився у лікарні – це вже здавалось щастям.

Вибір був невеликий. Оперуватись в знаменитого на все село лікаря Палімбона чи їхати в ніч до обласного центру гірськими дорогами. Я вибрав Палімбона.

Collapse )
Buy for 10 tokens
Buy promo for minimal price.