September 19th, 2011

dmitros

До природи

До природи

Дві п’ятиповерхівки  підірвали в парку Лон Стар аби відновити навколишнє зелене середовище до природнього вигляду.

AP Photo/The Courier, Karl Anderson

Buy for 10 tokens
Buy promo for minimal price.
dmitros

Днями я,

сумлінно сповідуючи курс на транспарентність наших комунальних перетворень, мав необережність запроситись на чат на один із франківських сайтів. Та чо там крутити — на Фіртку. Сайт відносно молодий, зате динамічний. Справжня інтернет-редакція, а не просто передрук релізів. Такого нашому місту давно бракувало.

Так от, яким же було моє здивування, коли мою там присутність редакція оцінила в 1300 грн. плюс ще чи то 30% чи 50% за потенційну політичність. «Так і в нашому прайсі написано», — кажуть. Глянув у прайс — дійсно, так і написано. Причому ще й без ПДВ.

Як журналіст, ще й уболіваючий за професію скажу — правильно. Гроші не пахнуть, а взяти їх з чиновника (а я наразі чиновник) — взагалі святе діло. Втім у прайсі написано, що розцінки ті за чат у рекламних цілях. Але і тут все вірно. Я ж бо збирався комунальні реформи рекламувати.

Однак мені все ж якось стало не затишно. Вирішив уточнити в Онуфріїва, чи він бува не заплатив ті 1300 плюс 50% за політику плюс ПДВ? «Ні, — каже, — Боже збав. Що я, дурний, на всякі пакості відповідати та ще й за власні гроші?».

І то правда. Бо ще спитають мене про якусь коту-канібалу, на яку я необачно протратив черговий транш з проданої квартири. Чи про домофони зі сміттям, доля яких так непокоїть домофонні та сміттєві фірми.

То я вирішив не платити. По-перше, шкода грошей. А в тарифі на квартплату видатків на чати не передбачено. По-друге, шкода себе. Бо стати першим комунальним чиновником, що платить за чат може й почесно, але безпонтово. Почекаю ліпше когось соліднішого за мене, на почин.