February 28th, 2011

dmitros

Про цензуру

Цензура – як не парадоксально – була винайдена ще до Януковича. Навіть ще до Кучми. Україні цензура дісталась у спадок від Радянського Союзу. І спадок той я бачив!

Мало того, я бачив і живого цензора. Колись це була справжня професія, а не поганяло для працівника владної адміністрації чи партійного штабу.

Зубри прикарпатської журналістики мене, як молодого, ганяли не тільки в сусідній гастроном. Щоразу на здачу чергового числа газети до друкарні відряджався один з штатних журналістів. Разом з коректорами він вичитував матеріали, розписувався, а потім – ніс гранки до цензора на перевірку.

В Івано-Франківську та контора була на Січових стрільців, 15, де нині ПриватБанк. Цензор вичитував, так само розписувався, і лише тоді газета йшла в друк.

Найцікавіше, що навіть такий, потрійний контроль, не позбавляв від звичайних помилок. “Міськвиконком поперджує” – жирний заголовок був. Безцензурний.

Buy for 10 tokens
Buy promo for minimal price.