November 22nd, 2008

dmitros

Майданне

Півтора роки тому я написав в "Статус" ось таку колонку. Тоді тяжко розпускали Верховну раду, тож почав я так: В усій цій історії з розпусками і пакетами найсумніше те, що по-перше, жодна з сторін конфлікту не стала мудрішою, а по-друге, ніяких гарантій, що за півроку не станеться чогось аналогічного...

Потім я написав от таке: Коли дитина перший раз приносить з двору додому матюки, батьки складають важливий педагогічний іспит. І вже від їх мистецтва виховання залежить, наскільки культурним виросте чадо. Зате коли депутати перший раз заблокували трибуну, ніхто не вдарив їм по рукам. Завдячуючи чому гігантську з точки зору платника податків суму наші обранці профукали у бійках і штовханинах.

Реально ж, нічого не змінилось. Тільки погіршилось. Тому я й зараз написав би щось подібне, якщо не жорсткіше: Те, що відбувається зараз є скоріше агонією купки безсоромних можновладців. Для яких остаточно втрачені будь-які межі. І для яких немає ніякої мети, окрім влади. Нехай вже вибачать мене прихильники і Юлії Володимирівни, і Віктора Федоровича, і, даруйте, Віктора Андрійовича. Бо дуже схоже, що свою приязнь до цих колись поважних людей вони давно підмінили на відданість засліпленої горем мами до невиліковно хворої дитини.

От. І назвав я цю колонку "Наркомани". Бо закінчив таким: І щоб ви не сумнівались, в перший-ліпший момент ми зможемо насолоджуватись новими гастролями театру абсурду з виставою про розпуск, укази, суди, столи, постанови і універсали. Оце найгірше. Бо замість одноразової ін’єкції совісті наша так би мовити еліта міцно сидить на наркотику блюзнірства. І кінця цій оргії наркоманів, на жаль, не видно.

Річниці Майдану - присвячується.
Buy for 10 tokens
Buy promo for minimal price.
dmitros

...так называемый «голодомор»

Уважаемый Виктор Андреевич,

В связи с Вашими посланиями, посвящёнными проблематике так называемого «голодомора», а также шагами, предпринимаемыми украинским руководством в этом вопросе, посчитал необходимым подробно изложить наши принципиальные оценки и подходы.

...Вынужден отметить, что на Украине трагические события начала 1930-х годов используются, по нашему мнению, для достижения сиюминутных конъюнктурных политических целей. В этой связи упорно муссируется тезис о «целенаправленном голодоморе-геноциде украинцев». В результате в том числе и Ваших личных усилий эта линия даже получает законодательное оформление.

...Голод 1932–1933 годов в Советском Союзе не был направлен на уничтожение какой-либо отдельной нации. Он стал следствием засухи и проводившихся в отношении всей страны, а не одной только Украины, насильственной коллективизации и раскулачивания.

...Что касается предпринимаемых украинской стороной шагов в международных организациях для «выяснения природы и осуждения подобных преступлений», то отмечу, что ООН и ЮНЕСКО уже высказывались на эту тему. Генеральная конференция ЮНЕСКО в 2007 году, почтив память миллионов погибших от голода 1930-х годов, независимо от их национальности, отказалась признать эту трагедию «геноцидом украинского народа»... Считаю, что дальнейшее обсуждение этой темы в международных организациях не принесёт никакой пользы и не даст никакого результата.

...С учётом изложенного, не считаю возможным своё участие в мероприятиях по случаю отмечаемой на Украине 75-й годовщины «голодомора».

Со своей стороны хочу подтвердить искренний настрой на формирование позитивной атмосферы сотрудничества в гуманитарной сфере, на его наполнение понятными для граждан конкретными делами на благо традиционно дружественных связей между нашими странами и народами.

С уважением, Д.Медведев.