October 23rd, 2008

dmitros

Рак

Над джерельцем край дороги примостився здоровий бетонний рак. Я з’їхав на узбіччя, вийшов з машини і пішов глянути ближче.

Рак був червоний, бетонний і без вусів. Вуса колись були, але замість них з ракової морди стирчали два металевих огризка.

– Третій раз вже вуса виламують, – поруч зі мною стояв дідусь. – Вже робив їх з арматури – а все якось нищать. – Сам дядько був з вусами.

– То я цього рака зробив, – про всяк пояснив чоловік. – І не одного. З десяток буде вже. А кращого мого рака поставили біля тюрми. Бачили – нє?

– Та якось не довелося.
– Я дійсно ніколи не бував біля франківського слідчого ізолятора. – А нащо там рак?

– Та як нащо! –
Дідусь, здається, навіть образився. – От виходиш ти з тюрми. Волі не бачив, сонця не бачив, а тут – рак. Дивишся на нього і добре стає.

Я ще раз глянув на безвусого рака і мені стало добре.
Buy for 10 tokens
Buy promo for minimal price.