April 2nd, 2008

dmitros

Собака крутить хвостом

Днями прочитав інтерв’ю одного з провідних українських олігархів. (Себе він, звичайно, олігархом не вважає, але це вже третє питання). Так от, червоною ниткою через всю бесіду пройшли суто економічні його інтереси, котрими і пояснювалась підтримка чи непідтримка певних політиків.

Ясно, що це не відкриття, ясно, що перерозподіл (чи як прийнято зараз висловлюватись парламентською мовою дерибан) власності – найважливіший чинник, ясно, що за білими, синіми, червоними і пухнастими стоять в принципі однакові і безколірні ляльководи. Та все ж якось не цікаво, чи що...

Коли запроваджувалась чиста пропорційна система, розумні люди попереджали, що для тієї ж Верховної Ради 450 депутатів – багато. Не тому що дорого, а просто багато. Що реальні рішення може ухвалювати рада лідерів партій, ну нехай з невеличкою групою підтримки. А всі решта, знову даруйте за парламентську мову, кнопкодави.

Та виходить, що все ще неоригінальніше. Що і ті декілька десятків нібито самостійних гравців – маріонетки для ще вужчого кола тих, хто ухвалює рішення. І якщо продовжити цю аналогію, то всі дротики можуть звестися до однієї суперкнопки! Ну нехай суперджойстика.

Віруючі з таким ходом думок мають бути згідні. Інше питання – чи варто допускати, що наші політики чи олігархи сповідують ту саму віру.

Є й інші варіанти. На перше квітня до України завітав ще один претендент на всемогутність. Заходи безпеки були, як кажуть фахівці, безпрецедентні. І дивуватись тут немає чому, бо й охороняли не Джорджа Буша, а як раз суперкнопку.

А якщо все якраз навпаки? Якщо припустити, що це не хвіст крутить собакою, а собака крутить хвостом? Що не Буш, дивакуватий і недалекий крутить світом, а світ Бушем. Що не олігархи політиками, а політики олігархами. Що не політики нами, а ми політиками. Ну тобто якщо перевернути з голови на ноги все – що тоді?

Закрутилась голова? Не бійтеся, голова на місці. Це світ навкруги нас закрутився, а ми-то якраз міцно стоїмо на своїх ногах. Нехай там вони блокують, тиснуть, волають – ми вже знаємо, що суперкнопка – у нас в кишені. І тільки у нас.

АНЕКДОТ НЕ В ТЕМУ
Телефонує Тимошенко Ющенку: - Віктор Андрійович, ходіть, тищу отримуйте.
- А що, вже черга підійшла?
- Та ні, з першим квітня Вас!
censor.net.ua
Buy for 10 tokens
Buy promo for minimal price.