December 17th, 2007

dmitros

Косатая

–  Вот Виктор Андреевич – это пан. – Олігарх затягнувся тонесенькою цигаркою, яка кумедно виглядала в його грубих пальцях. – Ему хочется, чтобы вся власть была на кончике его пера. И чтобы он этим пером водил, и на за что не отвечал.
На підтвердження свого спостереження олігарх поводив запаленою цигаркою по столу, ніби як щось підписуючи.
–  А Юля что? – Співбесідник олігарха, заглядаючи тому в очі мріяв почути щось оригінальне. Ще б пак: олігарх працював з Юлею і, ходили чутки, був спонсором її останньої передвиборчої кампанії.
–  А что Юля? – Олігарх знову затягнувся. Тоненька цигарка в його солідних губах виглядала ще кумедніше. – Юля верит, что нужно взять все и поделить. Что директора нужно избрать, что прибыль должна идти сотрудникам предприятия. Бред в общем.
–  Популизм? – Співбесідник спробував вгадати оцінку олігарха.
–  Ай, да нет, чорт возьми. Я же ее как облупленную знаю! – Цигарка була вдавлена в нетрі крутої попільнички, котрі одразу закрились. – Когда она врет – точно вижу. А тут – даже не пойму.
–  Что?
–  Та она так и правда думает, вот в чем ужас! И понять не могу, кто ей в ее косатую голову это вдолбил!
– Олігарх сумно стиснув плечима і знову закурив слімсову цигарку.
Buy for 10 tokens
Buy promo for minimal price.