October 30th, 2007

dmitros

Заробітчани

От що в України не відняти, так це відсутність зайвого поспіху в питаннях втрати навіть шматочка національного суверенітету. Як відомо, ми надцятий рік поспіль вступаємо в СОТ і кінця-краю цьому процесу не видно. Днями високопосадовці розродилися на чергову порцію оптимістичних коментарів щодо перспектив вступу. Коротко їх можна переказати десь так: вступ України в Світову організацію торгівлі вступив в завершальну стадію останнього етапу фінального процесу завершальних процедур.
Дарма турбуються противники НАТО. В нього ми вступатимемо навіть за умови тотального консенсусу з тою ж швидкістю. Якби так не сталося, що Україна була одним з засновників ООН, день заснування якого не так давно відзначався, то і вступ до цієї організації перебував би «на завершальній стадії».
Тим часом майже опозиція і майже коаліція про всяк випадок зайняті пошуками зовнішніх і внутрішніх ворогів. Без їх ворожої діяльності власні поточні і майбутні «здобутки» на ниві реформ буде важкувато. Список кандидатів широкий як ніколи. Це і сусідні держави, і власна п’ята колона, і попередники на посадах, і популісти, і олігархи, і експортери.
Є й нові знахідки в колі саботажників. Це… заробітчани. І немає чого дивуватись, бо фактів, що свідчать про їх диверсійну сутність вистачає. По-перше, це сам факт заробітчанства. Замість того, аби торгувати на базарі чи отримувати мізерну вчительську зарплату вони розбудовують російську, італійську, португальську і тому подібну економіки.
По-друге, там же вони сплачують податки, замість того, щоб добровільно вносити їх до української казни. По-третє, заробітчанські «доляри» і спричинили інфляцію, з якою нині не покладаючи рук воює уряд. Від трудових мігрантів «на Україну прийшло $7 млрд., які Нацбанк був вимушений викуповувати, а отже, емітувати нові обсяги гривні», – пояснив всім міністр фінансів Азаров.
Слухаючи такі промови згадуєш, що саме завдяки заробітчанам в містах почали з’являтись нормальні заклади сфери громадського харчування і обслуговування, туризму, закріпились стандарти ремонту з використанням не лише сучасних будматеріалів, але й чистоти ведення робіт і так далі. Люди, повертаючись із заробітків, або інвестуючи зароблені за кордоном гроші в сімейний бізнес на батьківщині, використовували побачене і почуте. І цей досвід був не порівняно багатішим на відміну від яких-небудь державних освітніх програм ринкових реформ.
Панів Азарова, Пінзеника, Кінаха і усіх тих в кого увесь час чешуться руки на темі реформування вітчизняної економіки дуже хочеться відгрузити на заробітки до будь-якої з милих їх серцю країн. Нехай посада міністра їм і не світить, але класти плитку вони навчитись могли б. Може тоді євроремонт нашого господарства просувався б більш цивілізовано і послідовно?
Все ж не дарма вітчизняні можновладці воліють називати заробітчан «трудовими мігрантами». Адже справжніми заробітчанами в Україні є лише її політики.

АНЕКДОТ НЕ В ТЕМУ
Єхануров погрожує вийти з «Нашої України», якщо в коаліційній угоді з БЮТ не буде узгоджено гардероб Тимошенко на наступний рік.
censor.net.ua
Buy for 10 tokens
Buy promo for minimal price.