August 28th, 2007

dmitros

Непотріб

Мене завжди цікавило чим займається управління економіки. Звісно, можна піти і подивитись, але навряд чи за буденною канцелярщиною можна буде побачити велике таїнство економічного управління. Тисячі рук тримаються за пульс вітчизняного ВВП і тільки завдяки їм воно росте, а не навпаки.
Ігноруючи сучасні реалії міністерства, відділи і управління промислової політики, сільського господарства і тому подібні роблять вигляд, що керують неналежною державі власністю, адресуючи приватним власникам вказівки і рекомендації. Це ті, що керують. А є ще ті, що перевіряють і ті, що контролюють.
Кожного разу ініціативи з оптимізації чиновницького апарату завершувались його черговим роздуванням. Фахівці стверджують, що співвідношення клерків до кількості населення в Україні одне з найменших з-поміж європейських країн. Проте боюся, що коли співвідношення досягне «цивілізованого» рівня, економіка просто не витримає.
Якщо ви помітили, що вже кілька місяців в Україні немає парламенту. Ніхто не приймає законів, не змінює ставок податків, не захищає бізнес, не виголошує депутатських запитів щодо порушень прав підприємців. І як не дивно, все працює та навіть розвивається. Здається, що впади в недієздатність Кабмін чи Президент – реакція бізнесу була б аналогічна.
Більше того, хто сумнівається, що відсутність цілої обласної адміністрації буде одразу помічена? Або того ж міністерства економіки… Звісно, мова не йде про ситуації, коли від цих структур потрібно отримати якийсь дозвіл. Та чи не здається вам, що деякі дозволи створені не для засвідчення компетентності бізнесмена здійснювати певні операції, а заради нагадування про сам факт існування влади?
Можна, зрештою, порівнювати такі владні утворення з пожежниками, яких і не має бути видно, поки не загориться. Проте чи готові ми оплачувати їх сон за наш рахунок?
А чи може сам чиновник завжди відповісти на просте питання, для чого створена його посада? Кому потрібен результат його щоденної праці, причому ніхто не сумнівається, що не завжди найлегшої? Чому замість дяки і шани він отримує звинувачення у марнотратстві? Чому вся система об лаштована так, що неотримуючи  хабара – ти ідіот, а отримуючи – злочинець?
Біда в тому, що ніхто не будує ілюзорного враження про державу, як про ефективного власника. Котрий просто не дозволив би собі принижувати своїх працівників непотрібною роботою, ще й сплачуючи за це їм гроші.

АНЕКДОТ В ТЕМУ
Сперечаються діти:
- А мій тато – боксер! Він твого тата поб’є!
- А мій тато – прокурор. Він твого тата посадить!
- А мій – депутат. Він твого тата продасть!
censor.net.ua
Buy for 10 tokens
Buy promo for minimal price.