July 4th, 2007

dmitros

Ковчег

ЕВАН ВСЕМОГУТНІЙ (EVAN ALMIGHTY)

Виробництво: США, 2007 рік
Режисер: Том Шед’як
Жанр: комедія
У ролях: Стів Калел, Морган Фрімен, Джон Гудман, Лорен Грем
Бюджет: 175 млн. $
Збори: 66 млн. $
Прем’єра: 22 червня 2007 року

Після Брюса Всемогутнього ніякого сік вела не ніби й не очікувалось. Тема була розкрита, висновки зроблені. Хто під забув, то суть така. Телерепортер Брюс Нолан (Джим Керрі) надзвичайно страждає від примх долі. Все на купу: і собака, що пі сяє на крісло, а не в унітаз, і кохана, що хоче заміжжя, а Брюс не хоче, і робота, яка загальмувалась на банальщині, а хочеться більшого. Одним словом повний капець. І вмолився Брюс Господу, чому, мовляв, Боже, мені така тяжка доля? І почув його Господь, і показав йому буквально пунктиром за пару днів в кого доля важка, а в кого дуже навіть нічо. Хепі енд.
 Collapse )

Buy for 10 tokens
Buy promo for minimal price.
dmitros

Біологія

– Ну не дебіл? – таксист врубав другу і негайно заглухнув. – Йопересете! – наколка на руці таксиста почервоніла. Машина знову завелась і поскакала від корка до корка.
– Я оце шо думаю, – таксист фафакнув попередній машині, яка надумала пригальмувати перед переходом. – Звідки стільки дебілів на дорогах? Вже й так не мож їхати, а їх все більше і більше!
Машина клюнула носом, потім заревіла і порушуючи всі правила через зустрічну смугу рвонула наліво. Я втиснувся в обшарпане крісло і почав думати про бегемотів. На ніч по Діскавері переглянув чудову передачу, яка буквально відкрила мені очі на їх життя, у точу числі сексуальне. Від бегемотів до реалій мене повернув черговий вереск гальм.
– Ну йоханий бабай! – водій намагався висловлюватись культурно, тому й не обматюкав перехожу, котра замість пробіжки переходом йшла звичним темпом. – І ці також! Ну хворі, чесне слово, – від злості наколка знову почервоніла.
– А чого у вас всі пісні записані по два рази? – я вирішив відволікти шофера від порушень правил дорожнього руху.
– О! Це я навмисне попросив так записати. А то послухаєш, бува, пісню, тільки почнеш підспівувати, а вона сі скінчила! – машина знову заглухла. – У-у, біологія, у-у, біологія, – таксист з божою поміччю під «Віагру» завівся і знову поскакав, фафакаючи кожній другій машині. – Де-бі-ли!
…В касі була черга. Таксист нетерпляче висовувався з машини, і коли я вийшов полегшено зітхнув. – Було мені з тобою йти.
– А що, у вас знайомі?
– Та нє, в мене інвалідність. Фіктивна. – Мужик завівся і для почину знову натиснув на клаксон. – В психлікарні зробив, – хіхікнув він і почав вирулювати.
«А може й не фіктивна», – подумав я. У-у, біологія...