May 2nd, 2007

dmitros

Єльцин

Костік хряпнув шкалик горілки і замість того, аби закусити – затягнувся цигаркою.
– Та хто в тій Гуті тільки не перебував. – Уж Костік точно знав, бо служив Там-Де-Треба. – Он і Ющ почав їздити. А зарікався.
– Напевне ксьондзів запросив і висвятив, – не зовсім вдало пожартував я.
– Ну ксьондзів – не ксьондзів, але Квасьнєвського – точно. – Прізвище навіяло Костіку інші спогади. – Як оце там в колибі Кучма, Єльцин і Черномирдін зажигали – страшне діло. А співали як… Особливо Черномирдін з Єльциним.
– В тій самій? – Я уточнив про всяк випадок. (Насправді в Гуті одна колиба, неподалік від КПП. Якось я там бачив сумно обідаючих Пінзеника і Томенка. Це було ще до їх другого пришестя).
– В ній, а де ж ще! Вони там пили, а потім тягнули удвох Кучму рибу на ставок лапати. Кучма не фанат, але за компанію, та ще й по такому ділу… – Костік глибоко і в можна сказати мрійливо знову затягнувся. Потім покрутив в руці ножа.
– От скажи, де логіка? Перед посадкою в літак навіть манікюрні ножиці одбирають, а до обіду на борту дають справжні сталеві ножі. Нормально?
Напевне ні, але я думав про Єльцина.
Buy for 10 tokens
Buy promo for minimal price.