Vadym Voityk (mr_brut) wrote,
Vadym Voityk
mr_brut

Не убий, не кради, а як украв - не попади

ЗАРУЧНИЦЯ (TAKEN)

Виробництво: Франція, 2008 рік
Режисер: П’єр Морел
Жанр: трилер
У ролях: Ліам Нісон, Мегі Грейс, Фамке Янсен,
Бюджет: 30 млн. €
Збори: 68,4 млн. $
Прем’єра: 27 лютого 2008 року

Для початку хотілось би розставити все на свої місця. Бо ніяка вона – донька головного героя – не заручниця. Це якраз типовий випадок неадекватного перекладу, і тут я, звісно, не претендую на першовідкриття. Дівчину викрали аби пузаті, волохаті й багаті збоченці могли вдосталь насолодитись смачненькою молодичиною, а ніяк не з бажання одержати викуп.
 
Та й що з нього взяти – ветерана спецслужб, який усю заслужену пенсію пустив на жучки та пестіки. Від Браяна Мілса, а точніше від його занудної підозрілості втекла дружина і ця втеча була успішною. Новий тато Мілсової доньки мільйонер (про що дарма не дізнались викрадачі), екс-місіс Мілс Ленора (Фамке Янсен) має чистий спокій, а сімнадцятилітня Кім (Мегі Грейс) і взагалі забула, що таке суворе батьківське «ні».
 
Браян невесело холостякує, згадуючи бойову молодість у компанії колег, що час від часу витягають його на халтурку – бодігарди з відставних спецслужбовців непогані.
  
Та все ж донька з мамою вимушені звернутись до невдахи-тата: Кім з подругою на канікулах напуцувала мешти до Парижу, а за американськими (як вже і за українськими) законами виїхати неповнолітній дитині за кордон можна лише за згоди обидвох батьків.
 
Есбеушний тато нюхом чує, що в помазаний медом Париж їхати не варто, що Кентуккі краще і ближче, що в сімнадцять років гірше за Париж може бути лише розпусний Амстердам. Браянове серце – не камінь, дозвіл він дає. За умови мало не онлайнового моніторингу пересування, щогодинних дзвінків і в такому ж дусі. 
 
Одним словом, накаркав тато, не підвів його нюх. Донька нарвалась на пригоди в перші ж секунди перебування на гостинній французькій землі. Її з подругою викрадають албанські (а які ж ще) терористи, а тато негайно вилітає до Парижу – мочити злодіїв й рятувати малу. Більше співчуття терористи викликали лише тоді, коли викрали доньку Стівена Сігала, але це вже інша історія.
 
 
Якщо ви думаєте, що після такого банального викладу сюжету я буду критикувати фільм, то помиляєтесь. І не патронат Люка Бессона тут запорука. Напевне, врятував картину виконавець головної ролі Ліам Нісон. Чудовий актор, скажу я вам. Один лише Оскар Шиндлер у його виконанні чого вартий – віриш з першого кадру.
 
Дивлячись на Нісона в «Заручниці» ні на секунду не сумніваєшся, що рухає ним батьківське горе, що катюзі-по заслузі, і що рано його списав дядечко Сем з дійсної служби. Гарна динаміка фільму справується з очевидними штампами про зраду друга, сексуальних шейхів, бороданів-терористів і продажну поліцію. Ну і про невдаху, якого варто не злити – також.
 

Tags: кіно
Subscribe
Buy for 10 tokens
Buy promo for minimal price.
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 1 comment