Vadym Voityk (mr_brut) wrote,
Vadym Voityk
mr_brut

Залишаться в живих поодинокі ветерани

В ДОЛИНІ ЕЛА (IN THE VALLEY OF ELAH)

Виробництво: США, 2007 рік
Режисер: Пол Хагіс
Жанр: військова драма
У ролях: Томі Лі Джонс, Шарліз Терон, Джейсон Патрік, Джонатан Такер
Збори: 29,4 млн. $
Прем’єра: 1 вересня 2007 року

В рецензіях з приводу цього фільму – я маю на увазі російські рецензії – багато йорнічання і навіть зловтіхи. Ще б пак – ось вона, Америка. Куди вона котиться? «Та мені було б соромно, що я американець! Вони несли, як самі кажуть, демократію у якусь Гімносрандію, а самі опинились по вуха у лайні.» Ну і так далі. Вочевидь, наші російські друзі свято переконані, що якраз їх країна – сильна та здорова як ніколи. Що вони несуть світу лише нафту і газ, а біблейська історія про битву Давида і Голіафа біля Елеонської гори не має жодних аналогій з хоча б російсько-грузинською війною…
 
Колишній військовий Хенк Дірфілд (Томі Лі Джонс у цій стрічці можна сказати не вилазив з образа героя фільму «Старим тут не місце») стурбований зникненням свого сина, який не так давно повернувся з Іраку. По-військовому методично він складає валізу і їде до військової частини на розшуки.
 
Поліція, чиновники, військові безсилі. Їм загалом байдуже де хлопець, і навіть знахідка тіла, а точніше його фрагментів, не примушує до активного розслідування. Ветерану доводиться діяти самому, за допомогою детектива Емілі Сандерс (знегримлена Шарліз Терон).
 
Пол Хагіс - режисер оскароносної стрічки «Зіткнення», чудової хочу вам сказати стрічки. Колись я хотів щось написати і про неї, але не зумів. Чим кращий фільм, тим складніше про нього щось розказати, аби своїми словами не розтовкти щось дійсно справжнє. «Зіткнення» - один з тих фільмів, де події, рухаючись по колу підштовхують одна одну назустріч неминучому. І все це крутиться навколо гостро соціальних тем, які наразі вилились у протестне голосування за Обаму.
 
Особливого значення режисер надав першій і фінальній сценам картини. На початку ветеран в’єтнамської війни (в нас би його певно називали «в’єтнамцем»), непохитний у своїх ідеалах, допомагає сальвадорському гастарбайтеру правильно піднімати на щоглу прапор США. Він не повинен торкатися землі, і вже тим паче – висіти догори ногами. Адже це – сигнал усім державам, що країна у біді, потребує допомоги.
 
Постарілий і зневірений Хенк впевнено вивішує прапор так, щоб всі знали – самим їм не здужати. Символічно і… і якось безглуздо. Байдужість держави до соціальних проблем – просто гуманітарна катастрофа. В «Долині Ела» ця тема педалюється кілька разів, наприклад, поліція залишила без розгляду скаргу молодої американки на жорстоке поводження її чоловіка з собакою, а згодом той чоловік влаштував криваві сімейні вечорниці.
 
Та хто може зарадити морально хворому суспільству, ніж воно само? Якщо це ще можна назвати хворобою. Бо, я перепрошую, але якщо американська держава вважається байдужою до своїх громадян, то що говорити про нашу?..

Те, що стало причиною зникнення Майка, мене, чесно кажучи, добило. Що нам доведеться зіткнутись з чимось огидним (а війна огидна сама по собі), автори попереджували наперед. Гасло картини «Іноді правду легше дізнатися, ніж з нею зіштовхнутися». Та навряд чи глядач очікував саме такого. Ще й у буденному переказі, з гиканням і блиском у очах, немов би згадуючи найцікавіше і навіть азартне. В житті б не повірив, що це могло бути направду, якби не той факт, що сценарій написано за реальною історією, надрукованою, чомусь, у Playboy.
 
…Якщо керуватись алюзіями «Долини Ела», то українцям давно час вивішувати прапор догори ногами. Дехто так і робить, якщо ви пригадаєте книжку Януковича і візит Ющенка до США. А якщо серйозно, то я переконаний, що суспільство, яке ставить, причому все гостріше, подібні теми на загал – вже на шляху до одужання.

Tags: кіно
Subscribe
Buy for 10 tokens
Buy promo for minimal price.
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 4 comments