?

Log in

No account? Create an account

попередні записи | наступні записи

Снятин

Виявляється, що Снятин походить від імені Костянтин. Історики на повному серйозі вважають, що наші предки були шепеляві, через що воєводу галицького князя Ярослава Осмомисла звали Коснянтин. Або Коснятин. Причому ще й Сірославовичем.
Снятин




Я чемно прочитав ще одну версію назви, нічого не зрозумів, і погоджують на шепелявий варіант. Про всяк випадок і для чистоти совісті цитую: Снята є суфіксальним відкомпозитним дериватом якогось давньослов'янського імені з елементом Сно(е)—: Снепорадь, польського Snowid + суф.-ата (порівняймо давньоруське Гоcтата <Гостиславь, Гостивить; Нъжата <Нъгомирь, Нъгослав і подібні). Все ясно?




Ну і для тих, кому здається, що парламентські коаліції будуються на засадах державотворення та ідеології - третій варіант. Якщо заглянути в санскрит (о, так, давайте заглянемо), то побачимо, що Косів означає "сонячний", Космач — "домівка сонячного сяйва", Шешори — "застережливий крик потомків, спів (шум) наступних поколінь", Манява— "юнак", Черемош — "могутній богатир, силач", а Снятин — "спека, спекотний".




Якщо не читати на санскриті, то перша згадка про місто в Іпатіївському літописі датована 1158-им роком.


Через двісті років Снятин стає центром староства. У той час край належав до Польщі. Місто перетворюється на важливий торговельний центр зі щорічними ярмарками, а 1448 року отримує Магдебурзьке право.


Снятин

XVI-XVII століття були для Снятина не надто щасливими. Місто неодноразово потерпало від татарських набігів і селянських повстань.


Попри негаразди, завдяки розташуванню на кордоні з Молдовою і самоврядницьким привілеям, Снятин розбудовується.


Снятин

Наприкінці XVI століття тут проживають ремісники багатьох професій. Розвиткові ремесел сприяли вірмени, які почали заселяти місто з 1628 року, а розвиткові сільського господарства сприяли німці, які прибули з Баварії, Бадена, Вюртемберга, Нассау.
 



Очевидно, ще з тих часів Снятин залишається багатомовним.


Вже після першого поділу Польщі Снятин стає австрійським аж до 1918 року.
Снятин



У 1861 році в Снятині розпочали сорокарічне будівництво ратуші. Найбільше значення господарі міста надали вежі. Адже окрім понту (а снятинська ратуша вважається найвищою в Україні - 50 метрів), вежа виконувала протипожежну функцію.
Снятин ратуша

Між іншим, пожежі тут ще донедавна були частими. 17 квітня 1906 року внаслідок того, що міщанин Василь Захаркевич викинув попіл на гній, не помічаючи в ньому жарин, у Снятині виникла пожежа. Вона швидко поширювалась по переважно солом'яних стріхах від хати до хати. Охопила всю північно-західну частину Снятина, сягнула аж цвинтаря, де зайнялися дерев'яні хрести. Внаслідок сильного сухого вітру, який тоді віяв безперервно цілий тиждень, рятункові заходи були майже неможливими, хоча на боротьбу з вогнем прибули пожежники з Коломиї і Чернівців. Під час пожежі згоріло понад 200 дворів. А вогонь був такої сили, що горіли навіть речі, сховані у підвалах.




Така велика пожежа в Снятині й була однією з причин того, що тодішня влада вирішила прискорити будівництво ратуші, яке й було завершено в 1909 році. Наприкінці 1912 року в Снятині знову виникла пожежа. Цього разу на передмісті Августдорф. Згоріло понад 60 дворів німецьких колоністів. А влітку того ж, 1912 року, внаслідок довготривалих дощів, ріка Прут вийшла із своїх берегів. Залила сотні гектарів землі, Запруття, частину Микулинців та будинки Снятина, що були розміщені поблизу ріки. У деяких місцях Прут розлив свої води шириною до 1,5 кілометра.


Через ті повені ратуша мало не набула вигляду Пізанської вежі, та з цим якось справились. На вежі встановлено дзвони і годинник. Аби його завести треба було зробити 24 оберти коловоротом, завдяки чому піднімалися 60-кілограмові ваги (гирі) на висоту 9 метрів. Годинник працює і зараз (не думаю, що той самий).
Снятин ратуша

1993 року ратушу було відреставровано й помальовано в "неприродні" кольори (раніше ратуша була камінного кольору). На фасаді з одного боку прибито лаконічну меморіальну табличку.


З іншого - не дуже доречний барельєф В'ячеслава Чорновола.


Снятинщина не бідує на знаменитостей. Тут бував Іван Франко.


Жили Василь Стефаник...


...і Марко Черемшина (це його хата). В Снятині він і похований.


Щоправда Шевченко тут ніби не бував.


Усіх, хто зробив щось видатне для краю - тут охоче увічнюють.


Як пише офіційний портал, квітує Снятин над Прутом. Розцвітає щоденною працею наших сучасників, які творять нові яскраві сторінки його історії та культури на прославу України. 

Comments

( 8 коментарів — Прокоментувати )
ksanka1972
05 вересень 2008 08:47 (UTC)
а нічогенький Снятин. майже доглянутий.

то КАФЕТЕРІЙ СНЯТИНСЬКОГО СТароства, мабуть?
а Шевченко, напевне, задумався: їхати до Снятина чи ні?
sparrow_hawk
07 вересень 2008 22:14 (UTC)
ого, цікаво

про санскрит порадував :0)
brunotaut
28 вересень 2008 15:28 (UTC)
І правда Снятин місто гарне. Роки 4 тому мав нагоду робити диплом по ньому на містобудівну тематику.

Олександр Лукавецький (син Ярослава, учня Труша, колишній гол. архітектор Снятина), який помагав у роботі над дипломом, пропонував на урвищах зробити античний театр (крім естетичної функції , ще й прикладна - закріпити схили). Здається, він вважав, що снятинська історія тягнеться ще з римських часів.

Зовсім нещодавно довідався, що цієї людини не стало. сумно.. тепер невідомо, що станеться з містом. він все-таки дуже вболівав за нього і багато зробив щоб зберегти
(Анонімно)
08 лютий 2009 22:19 (UTC)
Яка була тема диплому?
(Анонімно)
11 квітень 2009 21:00 (UTC)
Я пишаюсь тим що виріс у цьом місті!!)))
Romuch™
(Анонімно)
06 травень 2009 14:53 (UTC)
=)
Дуже дуже гарне містечко))) особливо захід сонця з Кручі))
questrum
16 липень 2010 15:04 (UTC)
цікава розповідь:)
збираюся проїздом заглянути у Снятин. на вежу як я розумію потрапити не можна? чи є способи? писали ще про кладовище - вартує уваги? по склепах та скульптурах порівнювали з міні-личаковим

як у Снятині з автобусним рухом до Чернівців? чи часто ходять автобуси?
mr_brut
16 липень 2010 16:19 (UTC)
На жаль, нічого сказати про вежу не можу. Як і про цвинтар. Хоч підозрюю, що як будь-який старий польський цвинтар він просто цікавий надгробками.

Рух інтенсивний, маршруток, автобусів купа. Як транзитних, так і прямих. До Чернівців точно простіше дістатись, ніж до Франека.
( 8 коментарів — Прокоментувати )

Latest Month

жовтень 2018
S M T W T F S
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031   

Tags

Блогун - монетизируем блоги
Поиск по блогу

    Яндекс

free counters




bigmir)net TOP 100

Розроблено LiveJournal.com
Designed by Paulina Bozek