Vadym Voityk (mr_brut) wrote,
Vadym Voityk
mr_brut

Присвячу тобі всі мої пісні, як знайду скарби мої

СКАРБИ НАЦІЇ: КНИГА ТАЄМНИЦЬ (NATIONAL TREASURE: BOOK OF SECRETS)

Виробництво: США, 2007 рік
Режисер: Джон Тартелтауб
Жанр: пригоди
У ролях: Ніколас Кейдж, Джастін Барта, Даян Корюгер, Джон Войт, Ед Харіс
Бюджет: 130 млн. $
Збори: 457 млн. $
Прем’єра: 13 грудня 2007 року

Для того, аби краще оцінити другі Скарби нації я на початок переглянув ще раз перші. І можу впевнено сказати, що другі зроблені з того ж матеріалу, як кажуть у танкістів-теоретиків. Загалом позитивне враження може зіпсувати хіба лише перманентно ідіотський вираз обличчя Кейджа, з яким той знімається у переважно непоганих стрічках. А також те, що всі події товчуться навколо артефактів сумнівної для нас цінності.
 
Бог ти мій, невже це Саме Той Документ? І це власноручний підпис батька-засновника? Одного з тих, хто заклав підвалини нашої теперішньої демократичної величі? Не може бути!
Може це дратує із заздрощів, бо американці в тих фільмах носяться навколо своєї історії як з писаною торбою. У той час як який-небудь наш Гусятин старше за всі сполучені штати разом узяті. Проте коли у фіналі пригод виявляється, що найбільшою цінністю, через яку вся каша варилась був перший зароблений долар дядечка Скруджа – почуваєш себе трішки обдуреним.
 
З часу перших Скарбів герої знову занудьгували. Ну крутить їм щось в одному місці, примушуючи вирушати на нові квести. Бен Гейтс (Ніколас Кейдж) знову бідний, гордий і самотній. Червоний Ферарі Райлі Пула (Джастін Барта), що став компенсацією за здані народу цінності забрали на штрафмайданчик. Екс-кохана блондинка-архіваріус Абігайль Чейз (Даяна Клюгер) крутить шури-мури з якимось занудою з Білого дому, шкодуючи в глибині душі за непередбачливим Беном.
 
Ну а приводом для пригод стало звинувачення предка Гейтса – Томаса у змові з метою вбивства Авраама Лінкольна. Честь сім’ї Гейтсів (до якої, а чому б ні, міг би належати і найбагатшій в світі Гейтс) під загрозою. І врятувати її можна, пройшовшись ланцюжком таємниць.

Кульмінацією авантюри в перших Скарбах нації було викрадення Гейтсом і ко оригіналу Декларації незалежності. В сіквелі безбашенний вчений, на заздрість Бен Ладена викрадає самого президента.
 
Неймовірна фантазія Гейста, як і фантазія авторів загадок, котрі Гейтс увесь час лузає, немов насіння. Ну скажіть, чи прийшло б комусь в голову для того, аби зробити фотокопію артефакта – порушувати правила прямо перед автоматичною фотокамерою безпеки руху, потім ламати базу даних поліції і копіювати собі своє ж фото. А може просто зафоткати артефакт Моторолою, тим більше, що у фільмі «грають» лише ці мобілки?
 
Ну а такі милі сцени як розмова з французькими поліцейськими, знавцями Монтескьє, котрі на два голоси шпарять услід за Гейтсом цитатами – вигідно доповнюють сповнені наївності пригоди. Де головний злодій (Ед Харіс, до речі візаві Кейджа у блокбастері Скеля) – жертвує собою заради інших. Ну і де президент – не цинічний корумпований політикан, а мудрий і благородний державний муж.
 
…Якби наші митці замість видоювання грошей на чергову псевдоісторичну шароварну муру зняли бодай щось подібне на Скарби нації, скажімо про золото Полуботка, то це зробило би ля національної ідеї більше аніж десять Батуринів. Мені – так здається принаймні.
 
p.s. Книга таємниць – то такий надсекретний записник президентів, де вони власноруч занотовують найбільші секрети США. Наприклад, хто вбив Кенеді чи деякі фізіологічні параметри Клінтона. Занотовують для своїх наступників, як я розумію, про всяк випадок.

Tags: кіно
Subscribe
Buy for 10 tokens
Buy promo for minimal price.
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments