?

Log in

No account? Create an account

попередні записи | наступні записи

Карлові Вари

Карлові Вари завдячують своїй курортній славі оленю, на якого полював імператор Священної Римської Імперії, будівельник Праги Карл IV. Подробиць тої історії багато, тож що з них правда, а що ні - не скаже ніхто.
UA TOP Bloggers

Імператор полювати любив до нестями, тож поранення не стало причиною відмови від розваги. І нібито коли Карл в'їхав до солоного джерела - відчув полегшення і згодом зцілився.


За другою версією у гаряче джерело впав пес імператора і своїм скавулінням привернув увагу до цілющого джерела.


У будь-якому разі, саме Карл наказав побудувати тут нове місто, а в XVI столітті Карлові Вари отримують статус королівського міста.


Сучасного вигляду містечко набуває у XVIII-XIX столітті, коли сюди понаїхали Гете, Бах, Кафка, Гоголь, Тургенев, Шопен, Ліст, Паганіні, Бетховен і Кучма. Останній, ясне діло, пізніше.


Тоді було прийнято не стільки попити водички, скільки потусуватись. Для цього збудували навіть спеціальні променадні.


Жінки у довжелезних сукнях сувались одна попри одну і базікали на усілякі курортні теми.


В цей час діють дванадцять термальних джерел, що відрізняються за хімічним складом і температурою - від 34 до 72 градусів (на смак - гидота, як і належить усьому корисному й лікувальному).


Тринадцятим джерелом називають Бехеровку - автентичну трав'яну горілку. Завод Бехеровки - чи не єдине місцеве промислове підприємство. Рецепт напою - таємниця, яку знають лише двоє людей (як і угорського Унікума).
До тринадцятого джерела на перший погляд припадають значно охочіше.


Російську мову тут чути дуже часто. Я би сказав - аж забагато. Російською говорять і в ресторанах, нею пишуть вивіски.


Справа в тому, що ще Петро Перший допомагав тут у будові хати, яку нині називають готелем Petr. Відтоді російські імператорські родини, та й просто кожен поважний дворянин мусів тут як мінімум побувати.


В наши дні традиція збереглася. Навіть більше - в аеропорт Карлові Вари організовано чартери з Москви і Санкт-Петербургу.


Проте з сучасних відпочивальників найбільше тут німців. До Карлсбаду (така назва міста німецькою) їх прибуває 60% від усіх туристів. Всіх гостей приймають сотні готелів на будь-який смак. Вартість проживання - від 80 до 200 євро за добу залежно від сезону та класу.






Проживання у приватному секторі дешевше.


В одному з таких готелів підліковувався після помаранчевих подій Леонід Кучма. Одразу після звільнення сюди ж приїхав пан Ківалов. День перебування в президентському номері коштував близько 1000 доларів США ще у 2003 році. З того часу ціни вже мінялися, але сайт після 2003 року, мабуть, не оновлювався. Номер чотирьохкімнатний - до нього входять спальня, вітальня, кабінет, кухня та їдальня. Сайт, до речі, оновили, ціни ж залишили старими.


Кучма залишився частим гостем курорту. Бував тут і Ющенко.


Як і належить курортному місту (якщо мова не про Яремчу), у Карлових Варах з року в рік проходить серія традиційних культурних подій: джазовий фестиваль в травні, фестиваль старої музики в серпні, міжнародний фольклорний фестиваль у вересні, Дворжакова Карловарська осінь у листопаді і Міжнародний кінофестиваль у липні.


Фестиваль відбувається у найпотворнішій міській будівлі, що є само собою соціалістичною спадщиною. В місті наразі не ведеться ніякої забудови, оскільки на всю територію курорту поширюються закони про охорону пам’яток архітектури і захист термальних джерел.


Тим не менше, наші російські друзі знайшли можливість домовитись із законом, аби вставити кілька новобудов.


Напередодні фестивалю місто обтицюється афішами, а до й так численних ресторанів добудовують розширені літні площадки.


На відміну від конкуруючих Канн, у Варах гості крокують блакитною доріжкою. За цим всім спостерігають з будинків навпроти, для чого вже давно були розкуплені вікна (цілі й половинки).


Фестиваль проводиться з 1946 року. З 1956 року належить до категорії А, до якої крім Карловарського входять лише одинадцять кіноподій, зокрема Берлінський, Канський, Московський. Тутешній Оскар називається Кришталевий глобус.


Сьогодні (тобто 5 липня) його вже отримав Роберт де Ніро за неабиякий внесок до світового кінематографу.


Попри зоряний статус містечко не відрізняється найвищими цінами і може задовольнити найекономнішого туриста.


Скажімо, більше ніж пристойно можна пообідати за 150-200 крон (тобто за 50-70 гривень). І це в класному ресторані, а не в прибазарній колибі.


Само собою, є й альтернативи.


Будинки, навіть сучасні, чудово вписані в архітектуру. Забудова переважно п'ятиповерхова.


Але окрім Кучми, українських відпочивальників тут обмаль.

Comments

( 7 коментарів — Прокоментувати )
ksanka1972
07 липень 2008 07:47 (UTC)
ти бачив де Ніро?!
а фонтанчики в такому совковому стилі... побитою плиточкою вимощені, іржавенькі...
mr_brut
07 липень 2008 08:30 (UTC)
це де Ніро бачив мене!
ksanka1972
07 липень 2008 08:49 (UTC)
тепер зрозуміло, чого де Ніро такий щасливий
orko
07 липень 2008 11:03 (UTC)
Але так написано, ніби тобі сподобалось
mr_brut
07 липень 2008 11:07 (UTC)
Написано так, ніби я для написання покопався у джерелах, вибрав найважливіше і опрацював. А раз так - то хіба може не сподобатись? :)
orko
07 липень 2008 11:35 (UTC)
ну все правильно, але ж Вари тобі не сподобались в цілому
mrs_chiena
08 липень 2008 10:48 (UTC)
А ваша Галя балована! Вари йому не сподобались!
( 7 коментарів — Прокоментувати )

Latest Month

жовтень 2018
S M T W T F S
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031   

Tags

Блогун - монетизируем блоги
Поиск по блогу

    Яндекс

free counters




bigmir)net TOP 100

Розроблено LiveJournal.com
Designed by Paulina Bozek