Vadym Voityk (mr_brut) wrote,
Vadym Voityk
mr_brut

Кіно: Звичайний пральний порошок

НАЙКРАЩИЙ ФІЛЬМ (САМЫЙ ЛУЧШИЙ ФИЛЬМ)

Виробництво: Росія, 2008 рік
Режисер: Кирило Кузін
Жанр: пародійна комедія
У ролях: Гарік Харламов, Михайло Галустян, Павло Воля, Армен Джигарханян
Бюджет: 9,5 млн. $
Збори: 16,5 млн. $
Прем’єра: 24 січня 2008 року

З назви фільму ми вже можемо зробити два висновки. По-перше той, що авторам не давала спокою слава серії фільмів «Найстрашніше кіно» (цього року має вийти вже п’ята стрічка). По-друге, що автори вирішили пограти на підсвідомості, наперед налаштовуючи глядача на належну оцінку своєї творчості. «Ти бачив «Найкращий фільм»? – Ні, а як тобі? – Найкращий фільм!»
 
Те, що саме камедіклабівці замахнулись на ставу «Найстрашнішого кіно» не дивно. Адже саме вони стали провідниками модернових матюкливих тенденцій новітнього гумору. Не меншою вульгарністю славиться і американська нетлінка. При тому, що з огляду на загальну масу пародій на екрані, фільми «Найстрашніше кіно» - доволі дотепні і талановиті, якщо останнє слово доречне в цьому контексті.
 
Понад 800 мільйонів доларів виручки чотирьох «Найстрашніших» – про такі гроші «Бульдог» Харламов поки може тільки мріяти. Проте початок є.

З другим висновком складніше. Пригадується історія, коли після засилля на екранах реклами відомих торгових марок пральних порошків, які порівнювались із анонімним звичайним пральним порошком, одна з російських компаній випустила порошок, який так і назвала: «Звичайний пральний порошок». Та попри очікування, пересічні жертви реклами не зламали ноги, поспішаючи купити такий «розкручений товар».
 
З перших кадрів глядач, особливо той, котрий в кінотеатрі, не має жодних сумнівів що на нього чекає. Повноекранні сідниці Гаріка Харламова і фраза Міші Галустяна про те, що той, мовляв, «в кінотеатр насрав» задають тон усьому фільму, даючи з порога очкастим ботанікам прямо в диню.

Далі події розгортаються з різним темпом і різним гумористичним ефектом. Ідея взяти і зробити пародію на популярні російські фільми – архісвоєчасна. Автори і продюсери (а це ті ж Харламов & Ко) не забули про «Дев’яту роту», «Далекобійників», «Бригаду», «Нічну варту» і няню. Але не забути мало, треба ще їх цікаво обіграти і вплести в загальну сюжетну лінію, що вдалося максимум на туберкульозну трієчку.
 
Деякі сценки дійсно прикольні. Проте десь з середини почало здаватись, що знімальна бригада просто втомилась і вже добивала фільм через силу.

Сюжет переказувати не буду, оскільки це не має жодного практичного значення. Якість акторської гри чітко в межах стандартного сценічного амплуа, а присутність Армена Джигарханяна у ролі Його секретаря скоріше прикол заслуженого актора. Є серед героїв Дмитро Нагієв в ролі військового, Борис Моісеєв в ролі мєнта, що ненавидить голубих (ха-ха-ха) і  Ксенія Собчак в ролі повії (ха-ха).
 
В принципі фільм дивитись можна. Якось же ми дивимось Comedy Club, на початку ніяковіючи від слова «сука», а потім вже і не помічаючи його взагалі. Значно підсилила б гумористичний ефект безкоштовна видача перед показом косячків, та на заваді дурнуваті вітчизняні закони. Бажаючим максимально і головне законно насолодитись кіношедевром раджу просто добряче вмазати. І тоді фінальна битва гумовими різнокаліберними членами «Бульдога» і Павла Волі в ролі Тіми Мілана здаватиметься цілком дотепною.

Tags: кіно
Subscribe
Buy for 10 tokens
Buy promo for minimal price.
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 4 comments