Vadym Voityk (mr_brut) wrote,
Vadym Voityk
mr_brut

Кіно: Табло їди

ПАПАРАЦЦІ (PAPARAZZI)

Виробництво: США, 2004 рік
Режисер: Пол Абаскал
Жанр: кримінальна драма
У ролях: Коул Хаузер, Робін Тані, Деніел Болдуін
Бюджет: 20 млн. $
Збори: 16 млн. $
Прем’єра: 3 вересня 2004 року

Трагічна історія принцеси Діани, яка ніби стала жертвою парапацці, у свій час поставила питання про межу дозволеного, яку можуть переступати репортери у гонитві за сенсаціями. А також про те, як воно, жити під прицілом фотокамер. І про те, наскільки морально споживати вироблений у такий спосіб продукт. Певної міри цьому питанню присвячений і позаминулорічний фільм «Королева».
Інше питання, що далі за міркування про моральність справа не пішла. Таблоїди оповідають не лише про весілля Семенюк чи походеньки Андрійка Ющенка, бо ми лише на початку цього огидного шляху. Всім відомо, що західні видання готові надрукувати будь-що з життя знаменитостей, аби лише це викликало належний резонанс.
 
Кіноактор Бо Ларамі (Коул Хаузер) насолоджується славою. Ще б пак: новий бойовик за його участі збирає гарну касу, дім – повна чаша, кохана дружина і розумний син – що ще треба для щастя? Крокувати червоною килимовою доріжкою, під блиском спалахів, це ж так приємно.
Біда лише в тому, що у такої слави є зворотній бік. Увагу до себе не можна просто виключити. Авто зірки, в якому той повертався з родиною додому, з вини папарацці потрапляє у аварію. Дружина і син опиняються на межі смерті. А сам Бо, розуміючи безкарність надоїдливих журналюг, оголошує їм війну.
 
Стрічка «Папарацці» дає поганий рецепт покарання репортерів, які, руку на серце, просто роблять свою роботу. Звичайно задля належного ефекту всі чотири репортери – відверті покидьки (один з них – герой Болдуїна), ще й з брудним минулим. Тож Ларамі виступає радше в ролі Монте Крісто, лише допомагаючи долі карати винних. Та десь з половини фільму автори і про це забули, так що насамкінець кіноактор стає справжнісіньким бандюганом. Тому варто хіба поспівчувати тим щасливцям, які задля сенсації матимуть намір полазити з  фотіком за Бо Ларамі у майбутньому.
 
Звісно, що цей фільм навіть не пробував докопатись до того, хто все ж більше винен у тому, що сталося. І хто має підстави вважати себе моральнішим: наш герой, що замочив потвор, потвори, котрі силились показати справжнє обличчя героя чи суспільство, котре з вдячністю хавало все нові інтимні подробиці з життя зірки. Напевне, такої задачі і не ставилось. Дивитись, в принципі, можна.
 
Tags: кіно
Subscribe
Buy for 10 tokens
Buy promo for minimal price.
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments