?

Log in

No account? Create an account

попередні записи | наступні записи

Мінськ

Чесно визнаю, що їхав у Білорусь з певним упередженням. Тобто чого певним - просто з упередженням і не одним, а трьома. Там диктатура і КДБ, там невисокі статки і черги в магазинах і що там чудові дороги з непідкупними даішниками. Хотів би сказати, що то все пусте, але... Почну з диктатури.

Інтуіція без карти завела нас в самий центр Мінська. І, припаркувавши авто, ми вирушили на вивчення столиці. За іронією долі друга ж будівля, яка нам трапилась виявилась канцелярією Лукашенка. На звук фото нам вирушив луб'язний офіцер з дротом у вусі. Зустріч після вивчення документів завершилась затиранням фото з камери. Чому саме похмура будівля заборонена для фотографування, скорше за все не знає і саме КДБ. Ну але жартувати з приводу того, що, мовляв, якщо у вас є секретні документи, то не слід їх вивішувати у вікнах я не став.

В принципі, це і все про диктатуру. Більше ознак тоталітаризму я не побачив, якщо не рахувати тупорилу наочну агітацію, гіпертрофоване ставлення до війни 1941-45 років і нездоровий порядок на дорогах, про що далі.


Сам по собі Мінськ справив приємне враження. Чистенько, скромненько і пустенько.


Центральні вулиці Незалежності і Леніна конкретно змахують на Хрещатик.




Різницю видають тільки білоруські автентичні написи.


Між іншим про мову. Те, що її (білоруської) не чути на вулицях ясно і так. Місцеві жителі воліють говорити з яскраво вираженим лукашенківським акцентом. А
Навіть сайт президента заговорив другою державною не так давно. Переважно білоруською подані старі вивіски, аншлаги з назвами вулиць, топоніми і деякі афіші.


Не можу сказати, що центр перевантажений чужими брендами, скоріше навіть навпаки. Але впізнавані символи є. З мобільних брендів всюди трапляється яйце, яке, як я розумію, скоро понапихається і на наші вулиці.


Стара частина Мінська у свою чергу схожа на Вільнюс.




Свято-Духів катедральний собор дуже мирно поєднується з сусідньою вулицею Енгельса та набережною Комунарів.


Того дня мінчани активно одружувались, тож центр був весь у весільних кортежах. Пари нічим не відрізнялись від українських: наречені страждали від спеки в багатошарових сукнях, вимушено посміхались операторам і сувались знаними місцями для майбутніх касет, перегляд яких викликатиме алергію і бажання перемотати. Дружби гучно гигикали і посміювались з молодого. Подруги молодої курили і пили в затінку шампанське з горла.


Все місто підстрижене і покашене і навіть на автотрасах травичка викошена газонокосарками.


Мінськ отримав магдебурзьке право в 1499 році. Першу дерев'яну ратушу збудували ще в XVI столітті, але від неї не залишилось, звісно, нічого. Потім було збудовано кам'яну двоповерхову будівлю, яку декілька разів перебудовували. Російська імперія магістрати упразнила, тож і саму ратушу було ухвалено знести, причому рішенням особисто Миколи I. А далі найцікавіше. В 2004 році ратушу відбудували, причому ніби-то вищу, ніж вона була.


Так що Мінськ виявився цілком симпатичним містом.




А, мало не забув. Сателіток, які ніби як задля збереження фасадів масово демонтували в Білорусі направду мало. Хоча є й винятки.


Проте відчуття, що ти десь в середині сімдесятих періодично все ж поверталось.


Про дороги і білоруські глибинки далі буде.

Comments

( 8 коментарів — Прокоментувати )
slouko
22 липень 2007 20:37 (UTC)
З поверненням! ))
Відверто кажучи, приємно здивований побаченими фотографіями. Не був у Білорусі, і якось підсвідомо чекав побачити там натуральний "Совок". Щодо пригоди біля канцелярії - не дуже здивувало з огляду на ту агонію діючої влади, яка у будь-чому зараз вбачає небезпеку для режиму "Бацька".
Щодо рідної мови, то годі й казати, що білоруська мова на вулицях просто таки не звучить вже досить давно. Мій добрий колєга їздив з друзями святкувати останній (останній в сенсі минулий =))) Новий Рік до Мінська. Ото бувають такі хворобливі бажання в наших людей. Ну їхало людей вагоні потяга тоді чоловік 10 від сили. Що й казати, всі рвуться перед Новим Роком до Білорусії. У Мінську вони потоваришувалися з місцевою молоддю. Попросили сказати кілька слів по-білоруськи, оскільки на вулицях чули тільки російську мову із вже згаданим характерним акцентом. Так молоді мешканції Білорусії сказали, що не хочуть, аргументуючи це так: "Не потрібно, ви будете сміятися, наша мова на слух смішна". Отак то. А ми кажемо, що в нас проблеми із сприйняттям рідної мови...
mr_brut
23 липень 2007 06:43 (UTC)
Дякую!
Щось я агонії лише не помітив.
slouko
23 липень 2007 07:58 (UTC)
Ну, під словом "агонія" я мав на увазі ті недавні події, ту шумиху з опозицією і т.д.
mr_brut
23 липень 2007 08:55 (UTC)
Агонія - то коли жопа. А там нехай і не Канари, та все ж не так зле, як би хотілось.
slouko
23 липень 2007 09:09 (UTC)
Дивлячись на фото, можна справді сказати, що до жопи там ще далеко. Все ж таки ЗМІ досить часто створюють хибні враження. Я очікував побачити там ледь не танки на дорогах. Та і Богдан встиг розповісти, що машин хлч і не дуже багато, зате хороші...
stanislav_ab
23 липень 2007 05:20 (UTC)
Дякую, цікаво. Хоча звісно поверхньо. Чому б не сфотографувати вулицю у спальному районі, міліціонера?..
mr_brut
23 липень 2007 06:40 (UTC)
Спальні райони ще будуть. Ну а міліціонера - дякую, але тоді я би точно видів зараз в білоруському КПЗ. Мені того кдбешника надовго вистачило.
dali_bude
23 липень 2007 08:21 (UTC)
цікавенно
( 8 коментарів — Прокоментувати )

Profile

dmitros
mr_brut
Вадим Войтик
Тут був Я

Latest Month

жовтень 2017
S M T W T F S
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    

Tags

Блогун - монетизируем блоги
Поиск по блогу

    Яндекс

free counters




bigmir)net TOP 100

Розроблено LiveJournal.com
Designed by Paulina Bozek